Лабораторна робота 19

Дослідження сприймання звукових коливань з повітря і через кістки черепа

Мета завдання. Порівняти швидкість сприймання звукових подразнень при проведенні їх через фізіологічний слуховий шлях і через кістки черепа у людини.

Матеріали та обладнання: камертон, молоточок, секундомір, ватні тампони.

Питання для теоретичної підготовки.

Проведення звукових коливань до слухових рецепторів.

Роль зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха у проведенні звукових коливань.

Структура і функція центрів слухового аналізатора.

Хід роботи.

1. Дослідження сприймання звука з повітря. Ударом молоточка по браншах камертона надають їм коливань. Камертон слід тримати за ніжку, злегка стискаючи її пальцями, бо дотик до бранш скорочує час звучання. Підносять камертон, що звучить, браншею до зовнішнього слухового проходу вуха і тримають на відстані 0,5 см від вушної раковини. Одночасно пускають в хід секундомір і відмічають час, протягом якого досліджуваний чує звук. Щоб уникнути адаптації слухового аналізатора під час дослідження камертон то віддаляють від вуха (на відстань до 50 см), то знову ненадовго наближають до нього.

Сприймання звука вивчають окремо для правого і лівого вуха. При цьому під час дослідження одного вуха друге щільно затуляють пальцем.

2. Дослідження сприймання звука камертона з кістки. Надають коливань браншам камертона і щільно прикладають торець його ніжки до шкіри над сосковим відростком вискової кістки. Одночасно секундоміром вимірюють час, протягом якого досліджуваний чує звук. Тільки-но він перестає чутися, камертон підносять до зовнішнього слухового проходу, досліджуваний знов чує звук. Вимірюють секундоміром тривалість чутності звуку вухом. Застережні заходи з метою уникнення адаптації слухового аналізатора ті ж самі, що й у досліді 1.

3. Дослід Вебера. Торець ніжки камертона, що звучить, приставляють до середини тім’ячка. Відмічають чутність звуку в обох вухах. Затуляють зовнішній слуховий прохід правого вуха ватним тампоном, відмічають підсилення звуку в закритому вусі.

Оформити протокол досліду, записати результати. Визначити співвідношення часу чутності звуку при сприйманні його з повітря та з кістки (за нормою 2:1). Зробити висновки.

Контрольні завдання:

Пояснити механізм та практичне значення сприйняття звукових коливань через кістки черепа.

Порівняти тривалість (час) чутності звука при сприйманні з повітря і з кістки. Пояснити відмінності.

Пояснити, чому підсилюється сприйняття звука з кісток у закритому вусі.

Лабораторна робота 20

Властивості рецепторів рухового апарату

Мета і завдання. Дослідити здатність рухового аналізатора „запам’ятовувати” відстань при русі („м’язова пам’ять”) у людини.

Матеріали та обладнання: папір, олівець, секундомір.

Питання для теоретичної підготовки.

Руховий аналізатор, будова та функції його рецепторів.

Провідниковий відділ та кіркові центри пропрюрецептивної чутливості.

Вісцерорецепція.

Хід роботи.

Досліджуваний стає перед столом, бере правою рукою олівець і заплющує очі (очі мають бути заплющені протягом усього досліду). Досліджувач бере його руку і встановлює її у вихідне положення, яке повинно бути відображене на папері, що лежить на столі. Потім досліджувач знімає з паперу руку досліджуваного, переносить її на деяку відстань від вихідної точки, опускає, затримуючи її там на 5 с, позначає це місце і в такий же спосіб повертає руку у вихідне положення. Через 10 і 60 с досліджуваний мусить відтворити пасивний рух (по горизонталі), заданий досліджувачем. При цьому останній робить помітку на папері. Він же повертає руку досліджуваного у вихідне місце. У такий же спосіб досліджують відтворення пасивних рухів руки досліджуваного по вертикалі знизу вверх. Відхилення від заданого руху виражають у міліметрах.

Оформити протокол досліду. Порівняти точність відтворення руху („м’язова пам’ять”) у різних осіб у групі, а також залежність „м’язової пам’яті” від часу, що минув після пасивного переміщення руки. Зробити висновки.

Контрольні запитання і завдання:

Назвати види пропріорецепторів, їхню роль.

Який взаємозв’язок рухового аналізатора в іншими аналізаторами?

Що таке кінестетичні сигнали?