Лабораторна робота 47 Дослідження слиновиділення у людини

Для одержання (збору) слини у людини застосовують спеціальну капсулу (Лелі-Красногорського або Ющенко), яку накладають на слизову оболонку ротової порожнини над отвором вивідної протоки слинної залози. Капсула має внутрішню та зовнішню камери. Від кожної відходить патрубок для приєднання гумових трубочок, кінці яких виводяться з ротової порожнини. Через трубку, з’єднану із зовнішньою камерою, шприцем відсмоктують повітря, щоб створити розрідження, яке забезпечує присмоктування капсули до слизової оболонки. Трубка, з’єднана з внутрішньою камерою, служить для відведення та збирання слини.

Мета і завдання. Ознайомитися з методикою одержання слини у людини за допомогою капсули. Вивчити особливості слиновиділення (кількість та якість слини) на різні речовини.

Матеріали та обладнання: капсула для збирання слини, тонкі гумові трубки, шприц (на 10 мл), пробірки, мірний циліндр, затискач, віскозиметр, розчин лимонної кислоти (0,2%-й), вода, молоко, розчин цукру (5%-й).

Об’єкт дослідження: людина

Питання для теоретичної підготовки.

1. Значення травлення.

2. Філогенез травної функції.

3. Система органів травлення.

4. Зміни їжі та її компонентів у травному тракті.

5. Методи вивчення травної функції.

6. Роботи І.П. Павлова та його школи по вивченню фізіології травлення.

7. Травлення у ротовій порожнині.

8. Склад слини.

9. Регуляція слиновиділення.

Хід роботи.

Капсула і гумові трубки для збирання слини повинні бути продезинфіковані. Капсулу з’єднують з трубками, до трубки від зовнішньої камери приєднують шприц.

Досліджуваний широко розтуляє рот. Досліджувач відтягує кут рота вверх і вбік, злегка вивертаючи внутрішню поверхню щоки, знаходить отвір протоки привушної слинної залози (проти другого верхнього корінного зуба) і прикладає до слизової оболонки капсулу так, щоб протока була в центрі внутрішньої камери капсули. Шприцом через трубку відсмоктують повітря із зовнішньої камери, через що капсула присмоктується до слизової оболонки і фіксується на ній. Потім на цю трубку накладають затискач.

Досліджуваний затуляє рот. Обидві трубки виведено назовні. Трубку від внутрішньої камери опускають у пробірку для збирання слини.

Спершу протягом 5 хв. вивчають вихідне слиновиділення. Збирають у пробірку і вимірюють кількість слини. Потім досліджують слиновиділення після обполіскування ротової порожнини протягом 1 хв. водою, розчином лимонної кислоти, молоком, розчином цукру. Після кожного розчину слину збирають протягом 5 хв., вимірюють кількість. Пробірку зі слиною становлять у штатив для наступного дослідження в’язкості слини.

Визначають в’язкість віскозиметром. Це скляний капіляр з розширенням і кільцевою поміткою у верхній частині. Віскозиметр закріплюють строго вертикально у штативі, закривають нижній кінець капіляра пальцем і наливають 1 мл слини. Трохи відкриваючи нижній кінець капіляра встановлюють нижній меніск слини на рівні кільцевої позначки. Потім відкривають капіляр (відводять палець) і одночасно пускають секундомір. Слина вільно витікає. Як тільки верхній рівень слини дійде до кільцевої позначки, зупиняють секундомір і зазначають час витікання слини (в секундах), який і характеризує її в’язкість. Чим більша в’язкість, тим довше витікає слина з капіляра.

Оформити протокол, записати результати в таблицю. Порівняти кількість і в’язкість слини, що виділяється на різні речовини, зробити висновки.

Таблиця 6

Характеристика слиновиділення в досліді

Умови одержання слини	Час збирання слини, (хв.)	Кількість слини, (мл)	В’язкість слини (час проходження через капіляр), (с)
Вихідне слиновиділення
Слиновиділення на: воду
лимонну кислоту
молоко
цукор

Контрольні запитання і завдання:

1. Схарактеризувати капсулу і техніку збирання слини у людини із застосуванням капсули.

2. Які складові частини слини зумовлюють її в’язкість?

3. Пояснити відмінності у слиновиділенні на досліджувані речовини.