Тема 6. Структурно-функціональна організація автономної нервової системи, її роль у регуляції вісцеральних функцій

Теоретичні питання:

Структурно-функціональна організація автономної нервової системи.

Симпатичний, парасимпатичний та метасимпатичний відділи, їх функції.

Інтерорецептори, їх значення (В.М. Чернігівський).

Автономні рефлекси, особливості будови.

Автономні ганглії, їх функції. Механізми передачі збудження в гангліонарних і нервовоорганних синапсах.

Медіатори автономної нервової системи. Види циторецепторів (ацетилхолінові, адреналінові, пуринові, серотонінові та інші).

Блокатори передачі збудження в синапсах.

Впливи симпатичного, парасимпатичного та метасимпатичного відділів на функції органів; відносний антагонізм їх впливів.

Автономні рефлекси, які мають клініко-діагностичне значення.

Роль різних відділів центральної нервової системи в регуляції діяльності внутрішніх органів.

Роль кори великих півкуль у регуляції діяльності внутрішніх органів (К.М. Биков). Слово лікаря, як фактор впливу на стан здоров’я людини.

Теоретичні питання для контрольної роботи з нервової регуляції функцій організму

Рефлекс. Визначення. Види рефлексів.

Рефлекторна дуга. Призначення кожної зі складових частин рефлекторної дуги (навести приклад).

Особливості проведення збудження по рефлекторній дузі:

1. особливості передачі збудження через синапси; сучасні уявлення про структуру гальмівного та збуджуючих синапсів; ГПСП та ЗПСП, їх характеристика;

2. однобічність проведення збудження по рефлекторній дузі;

3. час рефлексу; визначення і характеристика складових його частин; синаптична затримка;

4. сумація збудження (І.М.Сєченов); механізм просторової та часової сумації;

5. трансформація ритму подразнення;

6. післядія;

7. посттетанічна потенціація.

Координація рефлекторної діяльності нервової системи:

1. центральне гальмування (І.М. Сєченов); сучасні уявлення про види гальмування в ЦНС; намалювати схеми;

2. іррадіація збудження в ЦНС; приклади; роботи Введенського, Шеррингтона; реципрокна іннервація, сучасні уявлення про її механізми (Екклс);

3. конвергенція; принцип загального кінцевого щляху; сучасні уявлення про полегшення та оклюзію; рефлекси алійовані та антагоністичні; принцип домінанти (О.О. Ухтомський).

Спинальний шок. Механізм спинального шоку.

Функціональна відмінність спино-мозкових корінців (закон Белла-Мажанді).

Рефлекторна функція спинного мозку. Спино-мозкові рефлекси людини, їх значення. Гама-петля.

Провідникова функція спинного мозку (висхідні, низхідні шляхи).

Фізіологія довгастого мозку; центри життєвонеобхідних рефлексів. Роль довгастого мозку в регуляції м’язового тонусу.

Фізіологія середнього мозку, його значення в забезпеченні статичних та стато-кінетичних рефлексів, регуляції м’язового тонусу.

Фізіологія мозочка. Роботи Лючіані, Орбелі.

Фізіологія таламусу. Значення специфічних та неспецифічних ядер.

Фізіологія гіпоталамусу.

Екстрапірамідна система. Роль стріопалідарної системи в регуляції м’язового тонусу, рухів, вегетативних функцій.

Фізіологія низхідного та висхідного віділів ретикулярної формації.

Первинна моторна ділянка кори (поле 4), її функціональна організація та роль у регуляції рухових функцій.

Премоторна та додаткова моторні ділянки кори, їх організація та роль у регуляції рухових функцій.

Роль базальних ядер у формуванні м’язового тонусу, рухових актів та вегетативних функцій.

Лімбічна система мозку, її значення.