Фізіологія мязів Лабораторна робота 6 Поодиноке та тетанічне скорочення скелетного м’яза. Оптимум і песимум частоти подразнення

Мета і завдання. Ознайомитися з видами м’язових скорочень. Вивчити особливості та умови виникнення їх. Визначити оптимум і песимум частоти подразнення.

Матеріали та обладнання: електростимулятор, електроди, міограф, кімограф, препарувальний набір, препарувальна дощечка, розчин Рінгера, вата, марлеві салфетки, нитки, відмітчик часу.

Об’єкт дослідження: жаба.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Види м’язової тканини в організмі, функції м’язів.

2. Будова та іннервація скелетних м’язів, одиниці руху.

3. Передача збудження з нерва на м’яз.

4. Види м’язових скорочень.

5. Лабільність м’язової тканини.

6. Оптимум і песимум частоти подразнень за М.Є.Введенським.

Хід роботи.

Приготувати препарат литкового м’яза жаби, закріпити в міографі, підвести до важельця міографа гирку масою 2–3 г. Пишучий важелець повинен стикатися з барабаном міографа.

Визначити поріг подразнення м’яза, наносячи поодинокі подразнення від електростимулятора. Пустити кімограф на максимальну швидкість і записати кілька поодиноких скорочень при подразненнях максимальної надпорогової сили. Перевести кімограф на мінімальну швидкість обертання. Поступово збільшуючи частоту подразнень (5, 10, 20, 30 Гц і т.д.), наносити серії однакових за силою та тривалістю стимулів. Слідкувати за реєстрацією скорочень на кімографі. Якщо кожне наступне подразнення потрапляє на м’яз, коли він перебуває у фазі розслаблення, одержуємо запис зубчастого (неповного) тетануса. При подальшому збільшенні ритму подразнень (100, 200, 300, 400 Гц), записуємо гладкий (повний) тетанус (рис. 12). Відмітити оптимум і песимум частоти подразнення для м’яза.

Проаналізувати одержані міограми. Визначити фази поодинокого скорочення м’язів. Порівняти амплітуди тетанічних скорочень з амплітудою поодинокого скорочення. Відмітити, як із збільшенням частоти подразнення збільшується до певної межі висота тетанічних скорочень. Визначити, при яких частотах подразнення одержуються зубчастий і гладкий тетануси, оптимум і песимум м’язового скорочення.

Оформити протокол. Зарисувати одержані міограми. Зробити висновки.

Контрольні запитання і завдання:

1. Назвіть фази поодинокого скорочення м’яза.

2. Чому м’яз скорочується більше при гладкому тетанусі, ніж при зубчастому?

3. При якій частоті подразнення скелетного м’яза жаби відбуваються поодинокі скорочення, зубчастий і гладкий тетануси?

4. Чому висота тетануса залежить від інтервалу подразнень?

5. Поясніть механізм оптимального і песимального скорочення м’яза.

Лабораторна робота 7 Визначення сили та витривалості м’язів людини

Мета і завдання: Навчитися визначати силу і витривалість м’язів людини.

Обладнання: динамометри ручний і становий, секундомір.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Механізм м’язового скорочення.

2. Системи енергозабезпечення м’язового скорочення.

3. Електроміографія як показник функціональної можливості м’язів.

Хід роботи.

1. Визначення сили м’язів кисті, за допомогою ручного пружинного динамометра визначити силу м’язів лівої та правої кисті. Для цього, тримаючи динамометр у витягнутій руці (рука лежить на столі), стискати його пальцями без ривків з усією силою. Зробити повторні визначення. Записати показання шкали приладу.