Лабораторна робота 21

Оцінка статичної та динамічної координації

Мета і завдання. Провести оцінку статичної та динамічної координації у людини. Зіставити індивідуальні показники координації.

Матеріали та обладнання: кистьовий динамометр, секундомір.

Питання для теоретичної підготовки.

Функції мозочка, його роль у координації рухів.

Пропріорецепція.

Хід роботи.

Якщо досліджуваний зберігає стійкість такої пози понад 15 с (без тремтіння повік і пальців) – добра оцінка статичної координації. Якщо стійкість менша 15 с і виявляється тремтіння пальців і повік – статична координація незадовільна.

Стояння на одній нозі – важке випробування, його можна замінити: пропонують стати прямо, п’ятки разом, очі заплющені. В нормі мають бути слабкі, ледь помітні похитування.

Оцінка точності відтворення заданих рухів: згинання кінцівок під певним кутом, повторне (із заплющеними очима) відтворення рисунка на дошці (нарисувати нескладний рисунок, а потім відтворити його, заплющивши очі).

Оцінка (з заплющеними очима) зусиль, докладених до динамометра. Помилка на 10–20% порівняно з фактичною величиною вважається допустимою.

Оформити протокол досліду. Зіставити результати дослідження кількох учасників, зробити висновки щодо впливу різних факторів на координацію (вік, заняття спортом, вид спорту, ступінь тренованості).

Контрольні завдання:

Вказати спосіб оцінки статичної координації, динамічної координації.

Пояснити практичне значення оцінки ступеня координації.

Лабораторна робота 22

Дослідження нюху у людини

Мета і завдання. Дослідити поріг (гостроту) нюху.

Матеріали та обладнання: ольфактометр, шприц, набір В.І. Воячека: чотири флакони з притертими або загвинченими пробками, в яких містяться:

1) 0,5 %-й розчин оцтової кислоти – слабкий запах;

2) етиловий спирт – запах середньої сили;

3) водна настойка валеріани – сильний запах;

4) нашатирний спирт – дуже сильний запах.

Питання для теоретичної підготовки.

Нюховий аналізатор, будова і функції.

Теорії сприйняття запаху.

Провідникова та центральна частина нюхового аналізатора.

Чутливість нюхового аналізатора у людини, у різних тварин.

Хід роботи.

Відкриті флакони підносять до ніздрів досліджуваного (по черзі, відповідно номерам флаконів), пропонують зробити вдих і сказати, чи відчуває він запах, назвати або охарактеризувати пахучу речовину. Якщо досліджуваний відчуває і розпізнає всі чотири запахи, констатується нормосмія. У випадку несприйняття 1-го, або 1-го і 2-го запахів, визначається гіпосмія (зниження нюху) І або II ступеня. Неможливість сприймати 1-й, 2-й і 3-й запахи свідчить про аносмію (відсутність нюху), тому що нашатирний спирт може сприйматися і розпізнаватися за рахунок подразнення, крім нюхового, й інших нервів.

Більш точне дослідження нюху можна здійснити за допомогою ольфактометра.

В резервуар ольфактометра, на 1/3 наповненого розчином пахучої .речовини, шприцом вдувають повітря. Потім відкривають випускний клапан (кран) і в носову порожнину досліджуваного спрямовується певна кількість повітря, змішаного з парами пахучої речовини – пахуча суміш. Збільшуючи кількість пахучої речовини, відмічають її об’єм у мілілітрах, при якому досліджуваний вперше відчув запах (поріг сприйняття запаху), і об’єм, при якому він розпізнав або схарактеризував запах (поріг розпізнавання запаху).

Оформити протокол досліду, записати результати, зробити висновки.

Контрольні запитання:

Які фактори впливають на гостроту нюху?

Як вимірюють гостроту нюху?

Який шлях збудження від нюхових рецепторів до кіркового центру нюхового аналізатора?