- •2.Світогляд,його специфіка,основні функції та історичні типи
- •3.Онтологія – вчення про буття. Основні поняття і напрями
- •4.Гносеологія – вчення про пізнання. Основні поняття і напрями
- •5.Філософська методологія.Метафізика,релятивізм,діалектика.
- •6.Зв’язок філософії з міфологією,релігією,наукою та мистецтвом
- •7.Виникнення філософії в стародавній Індії.Основні принципи і поняття
- •8.Будизм як філософсько-релігійна система
- •9.Філософія в Стародавньому Китаї.
- •10.Натурфілософія Стародавньої Греції.Мілетська…
- •12.Сутність і основні принципи філософії Платона
- •13.Філософія Арістотеля,її вплив на подальший розвиток філософії і
- •15.Особливості філософії середньовіччя.Теоцентризм.Аврелій Августин
- •16.Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм.Тома Аквінський.Уільям
- •17.Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та
- •18.Пантеїзм Миколи Кузанського і Джордано Бруно
- •19. Емпіризм і сенсуалізм у філософських вченнях ф.Бекона,т.Гоббса та
- •20.Сутність раціоналізму 17-18 ст. Р.Декарт,б.Спіноза та г.Лейбніц
- •21.Філософія Просвітництва та її соціальна спрямованість.
- •22.Класична німецька філософія. Теорія пізнання й етика і.Канта
- •23.Філософська система і метод Гегеля.Принципи діалектичної логіки
- •24.Антропологічний матеріалізм і атеїзм л.Фейєрбаха
- •25.Матеріалізм і діалектика і філософії к.Маркса та ф.Енгельса
- •26.Матеріалістичне розуміння історії в соціальній філософії марксизму
- •27.К.Маркс про відчуження і сутність комунізму
- •28.Марксистська філософія в 20 ст.Неомарксизм.Марксизм-ленінізм
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії в 12-13ст.
- •33.Вчення Вернадського про біосферу,ноосферу та космічну функцію
- •34.Зародження позитивізму.Перший та другий позитивізм
- •35.Неопозитивізм і постпозитивізм хХст. Як теоріяі методологія науки
- •36.Фрейдизм та неофрейдизм
- •37.Проблема людини в філософії екзистенціалізму хХст.
- •38.Філософське розуміння світу і буття.Основні форми буття
- •39.Матерія як об’єктивна реальність.Філософське й природничо-наукове
- •40.Дух як філософська категорія.Філософські способи трактування
- •41.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •42.Філософське розуміння руху.Рух і спокій.Основні форми руху матерії
- •43.Простір і час як атрибути буття.Основні загальнонаукові концепції
- •45.Культура як спосіб буття людини.Культура і цивілізація
- •46.Природне й соціальне,типове й індивідуальне в людині
- •47.Людина як особистість, їі сутність.Соціально-історична типологія
- •48.Проблеми смерті,безсмертя і сенсу життя людини
- •49.Антропогенез. Антропосоціогенез і розвиток свідомості.Діяльнісна
- •50.Сутність свідомості
- •51.Свідомість і мова: єдність і відмінність.Штучний інтелект
- •52.Індивідуальна і суспільна свідомість,їх взаємозумовленість
- •52.Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток,
- •54.Діалектика як метод пізнання.Основні категорії діалектики,їх
- •55.Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін як закон
- •56.Закон єдності та боротьби протилежностей (смотреть 55)
- •57.Закон запере як закон об’єктивного розвитку і мислення(см 55)
- •58.Проблеми пізнання в сучасній філософії.
- •59.Поняття істини.Істина як процес.Критерії істини
- •60.Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання,їх відмінності і
- •61.Факт,проблема,ідея,гіпотеза,концепція як основні форми наукового
- •62.Сутність,структура і функції наукової теорії
- •63.Поняття методу і методології.Загальнонаукові і спеціальні методи
- •64.Сутність суспільного прогресу та його критерії.Проблема майбуття і
- •65.Техніка і науково-технічний прогрес
- •66.Концепції постіндустріального суспільства
- •67.Природа і людина.Демографічні проблеми сучасного
- •68.Природа і людина.Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх
- •69.Суспільство та історія,їхні рушійні сили та чинники.Матеріальне і
- •70.Поняття цінності.Цінність орієнтації в культурі
- •44. Практика як основа буття людини
- •56. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •57 Закон запереченнязаперечення
- •73.Предмет і методи дослідження в релігієзнавстві
- •74.Структура сучасних світових релігій
- •75.Структура релігійного світогляду
- •76.Релігійна карта світу
- •77.Функції релігії
- •78.Теорії виникнення релігії
- •79.Первісні вірування
- •80.Ранні національні релігії: загальна характеристика
- •81.Давньослов’янська релігія
- •82.Давньоєгипетська релігія та релігійні вірування в країнах Межиріччя
- •83.Давньогрецька та давньоримська релігійні системи
- •84.Пізні національні релігії:загальна характеристика
- •85.Індуїзм
- •86.Зороастризм
- •87.Загальна характеристика світових релігій
- •88.Виникнення і становлення буддизму.Особистість Будди
- •89.Релігійне вчення буддизму
- •90.Ісус Христос – Месія
- •91.Біблія – основна книга християн: структура та зміст
- •92.Передумови виникнення християнства.Християнство як світова релігія
- •93.Формування християнської церкви.Церковні розколи
- •94.Боротьба в християнській церкві за утвердження догматики та
- •95.Православ’я
- •96.Православ’я в Україні
- •97.Католицизм
- •98.Протестантизм
- •99.Пророк Мухамед: життя і діяльність
- •100.Коран – священна книга мусульман.
- •101.Ґенеза ісламу.Основні напрямки ісламу
- •102.Вплив світових релігій на політику,економіку,культуру
- •103.Свобода совісті та свобода: сутність основних понять та категорій
- •104.Правові основи забезпечення свободи совісті в Україні
15.Особливості філософії середньовіччя.Теоцентризм.Аврелій Августин
Теоцентризм (грец. Theos — Бог + лат. Centrum — центр кола) — філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога
Середньовічна філ розвив впродовж великого проміжку часу — з II по XVI ст.
У розвитку релігійно-філософського знання Середніх віків можна виокремити два головних етапи: патристику й схоластику. Головною особливістю середньовіч філософії став міцний союз із теологією, визнання Бога як найвищої першопричини, а існування довколишнього світу й людини — як результату його творіння. Епіцентром духовної культури та освіти стає християнська церква. Лише одна Біблія визнавалася джерелом істинних знань, дарованих людству Богом. Вважалося, що Істини пізна лише за допомогою віри в Бога, а також екзегетики (тлумачення біблійного тексту без зміни його голов змісту й суті).Вперше в історії людства середн відкриває людину як особис, як насамперед духовну, а не прир і тілесну істо
16.Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм.Тома Аквінський.Уільям
Схоластика (засновник Іоан Скот))— була спрямована на раціональне обгрунт основ християнс віровчення, насамперед для осмислення і доведення буття Бога.Вваж, що істина вже дана в Біблії, необхідно її лише логічно вивести звідти. Природа перестає бути найважливішим об’єктом людського пізнання. Основна увага зосереджується на пізнанні Бога і людської душі. Однією із центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсали. середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами — номіналізмом, і реалізмом.
Номіналізм — напрям, який вважав, що реально існують лише поодин реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена. Найвидатнішими представниками є І.Росцелін, Дуне Скот, У.Оккам.
Реалізм – це вчення, згідно з яким об’єктивна реальність (буття) існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій.Фома Аквінський – поміркований реаліст. Основні твори«Філософська сума«Сума теології» (1265-1273).ФА чітко визначає сферу науки і віри. Завдання науки полягає у поясненні закономірн світу. Але хоч наукове знання об’єктивне та істинне, воно не може бути всеосяжним. Є така сфера дійсності, яка недоступна розумовому пізнанню, а тільки вірі.
17.Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та
Філософія епохи Відродження — період розвитку європейської філософської думки з кінця XIV до початку XVII ст. У цей період відбувається відродження віри у творчу наснагу людини, відновлення уваги до оригінал античної філософії поза її релігійним трактув, античних ідеалів краси та виховання, звернення до містичних дохристиянських культів, активне дослід природи і людини як природної істоти.
Умови формування філософії Відродження:- секуляризація суспільного життя, послаблення церковної влади,- криза феодального суспільства, його занепад та зародження капіталістичних відносин;- створення національних держав та абсолютних монархій;- реформація, антикатолицький рух в Європi, що поклав початок протестантизму;- зародження експериментального природознавства;
- великі географічні відкриття.
принципи філософії Відродження:- антропоцентризм - гуманізм — напрям сусп думки, що визнає людину вищою цінністю,- титанiзм - антиклерикалізм
Особливостi філософії Відродження: - оригінальна переробка та синтез філос ідей античності та еллінізму , містичних та герметичних вчень, мiстицизм;- еклектичність — змішання гуманіст, натурфілософ та релігійних уявлень;- дiалектичність, відмова від визнання готових істин та авторитетів;- пантеїзм, відхід від розуміння Бога як особистості, обожествління природи;- орієнтація на земне, а не потойбічне життя;- зародження механістичного розуміння природи;- сенсуалізм
