- •2.Світогляд,його специфіка,основні функції та історичні типи
- •3.Онтологія – вчення про буття. Основні поняття і напрями
- •4.Гносеологія – вчення про пізнання. Основні поняття і напрями
- •5.Філософська методологія.Метафізика,релятивізм,діалектика.
- •6.Зв’язок філософії з міфологією,релігією,наукою та мистецтвом
- •7.Виникнення філософії в стародавній Індії.Основні принципи і поняття
- •8.Будизм як філософсько-релігійна система
- •9.Філософія в Стародавньому Китаї.
- •10.Натурфілософія Стародавньої Греції.Мілетська…
- •12.Сутність і основні принципи філософії Платона
- •13.Філософія Арістотеля,її вплив на подальший розвиток філософії і
- •15.Особливості філософії середньовіччя.Теоцентризм.Аврелій Августин
- •16.Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм.Тома Аквінський.Уільям
- •17.Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та
- •18.Пантеїзм Миколи Кузанського і Джордано Бруно
- •19. Емпіризм і сенсуалізм у філософських вченнях ф.Бекона,т.Гоббса та
- •20.Сутність раціоналізму 17-18 ст. Р.Декарт,б.Спіноза та г.Лейбніц
- •21.Філософія Просвітництва та її соціальна спрямованість.
- •22.Класична німецька філософія. Теорія пізнання й етика і.Канта
- •23.Філософська система і метод Гегеля.Принципи діалектичної логіки
- •24.Антропологічний матеріалізм і атеїзм л.Фейєрбаха
- •25.Матеріалізм і діалектика і філософії к.Маркса та ф.Енгельса
- •26.Матеріалістичне розуміння історії в соціальній філософії марксизму
- •27.К.Маркс про відчуження і сутність комунізму
- •28.Марксистська філософія в 20 ст.Неомарксизм.Марксизм-ленінізм
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії в 12-13ст.
- •33.Вчення Вернадського про біосферу,ноосферу та космічну функцію
- •34.Зародження позитивізму.Перший та другий позитивізм
- •35.Неопозитивізм і постпозитивізм хХст. Як теоріяі методологія науки
- •36.Фрейдизм та неофрейдизм
- •37.Проблема людини в філософії екзистенціалізму хХст.
- •38.Філософське розуміння світу і буття.Основні форми буття
- •39.Матерія як об’єктивна реальність.Філософське й природничо-наукове
- •40.Дух як філософська категорія.Філософські способи трактування
- •41.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •42.Філософське розуміння руху.Рух і спокій.Основні форми руху матерії
- •43.Простір і час як атрибути буття.Основні загальнонаукові концепції
- •45.Культура як спосіб буття людини.Культура і цивілізація
- •46.Природне й соціальне,типове й індивідуальне в людині
- •47.Людина як особистість, їі сутність.Соціально-історична типологія
- •48.Проблеми смерті,безсмертя і сенсу життя людини
- •49.Антропогенез. Антропосоціогенез і розвиток свідомості.Діяльнісна
- •50.Сутність свідомості
- •51.Свідомість і мова: єдність і відмінність.Штучний інтелект
- •52.Індивідуальна і суспільна свідомість,їх взаємозумовленість
- •52.Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток,
- •54.Діалектика як метод пізнання.Основні категорії діалектики,їх
- •55.Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін як закон
- •56.Закон єдності та боротьби протилежностей (смотреть 55)
- •57.Закон запере як закон об’єктивного розвитку і мислення(см 55)
- •58.Проблеми пізнання в сучасній філософії.
- •59.Поняття істини.Істина як процес.Критерії істини
- •60.Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання,їх відмінності і
- •61.Факт,проблема,ідея,гіпотеза,концепція як основні форми наукового
- •62.Сутність,структура і функції наукової теорії
- •63.Поняття методу і методології.Загальнонаукові і спеціальні методи
- •64.Сутність суспільного прогресу та його критерії.Проблема майбуття і
- •65.Техніка і науково-технічний прогрес
- •66.Концепції постіндустріального суспільства
- •67.Природа і людина.Демографічні проблеми сучасного
- •68.Природа і людина.Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх
- •69.Суспільство та історія,їхні рушійні сили та чинники.Матеріальне і
- •70.Поняття цінності.Цінність орієнтації в культурі
- •44. Практика як основа буття людини
- •56. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •57 Закон запереченнязаперечення
- •73.Предмет і методи дослідження в релігієзнавстві
- •74.Структура сучасних світових релігій
- •75.Структура релігійного світогляду
- •76.Релігійна карта світу
- •77.Функції релігії
- •78.Теорії виникнення релігії
- •79.Первісні вірування
- •80.Ранні національні релігії: загальна характеристика
- •81.Давньослов’янська релігія
- •82.Давньоєгипетська релігія та релігійні вірування в країнах Межиріччя
- •83.Давньогрецька та давньоримська релігійні системи
- •84.Пізні національні релігії:загальна характеристика
- •85.Індуїзм
- •86.Зороастризм
- •87.Загальна характеристика світових релігій
- •88.Виникнення і становлення буддизму.Особистість Будди
- •89.Релігійне вчення буддизму
- •90.Ісус Христос – Месія
- •91.Біблія – основна книга християн: структура та зміст
- •92.Передумови виникнення християнства.Християнство як світова релігія
- •93.Формування християнської церкви.Церковні розколи
- •94.Боротьба в християнській церкві за утвердження догматики та
- •95.Православ’я
- •96.Православ’я в Україні
- •97.Католицизм
- •98.Протестантизм
- •99.Пророк Мухамед: життя і діяльність
- •100.Коран – священна книга мусульман.
- •101.Ґенеза ісламу.Основні напрямки ісламу
- •102.Вплив світових релігій на політику,економіку,культуру
- •103.Свобода совісті та свобода: сутність основних понять та категорій
- •104.Правові основи забезпечення свободи совісті в Україні
86.Зороастризм
Зороастризм - релігія, що була поширена у древності і ранньому Середньовіччі в ряді країн Ближнього та Середнього Сходу і була пануючою релігією в давньоіранських імперіях приблизно з VI ст. до н.е. по VII ст. н.е. Зороастризм був державною релігією Ірану до його завоювання арабами. Його засновник - пророк Заратуштра. Греки вимовляли це ім'я як Зороастр (від грець. астрон - зірка),
Основна риса зороастризму - дуалізм. Згідно з його віровченням, в основі світу лежить боротьба між злом і добром, яка ніколи не припиняється. Світле начало уособлює добрий бог Агура-Маз-да; темне, зле - Ангра-Майнью. Кожний з богів очолює сонм духів: світла і добра - ахурів, і зла - девів. Обидва великих божества вважаються рівноправними творцями світу. Перший створив усе добре, розумне, корисне; другий - усе погане і шкідливе. Це стосується і області етики: правда, добро, справедливість протистоять брехні, злу, підлості.
Агура-Мазда та Ангра-Майнью борються за людину. Вона створена Агура-Маздою, але вільна у виборі між добром та злом. Таким чином, у зороастризмі важлива роль відводилась духовному вдосконаленню людини, котра розглядається як арена битви світових сил. Зороастризм визнавав безсмертя душі. Маючи свободу вибору свого місця в житті, людина могла стати на сторону добра чи зла їх вічній боротьбі і відповідно заслужити або посмертне блаженство, або страшні муки.
Зороастрійське віровчення було унікальним для свого часу. Багато його положень глибоко благородні і моральні. Тому не випадково, що більш пізні релігії - іудаїзм, християнство, іслам -багато чого запозичили із зороастризму.
87.Загальна характеристика світових релігій
Буддизм, християнство та іслам - це підсумок тривалого розвитку політичних, економічних та культурних контактів між різними країнами та народами.
Світові релігії з'являлися в епохи великих історичних поворотів, переходу від одних суспільних відносин до інших. Буддизм - у VI ст. до н.е., коли у Північній Індії розхитувався становий, варновий устрій; християнство - у I ст. н.е. у східних провінціях Римської імперії під час кризи рабовласницького ладу; іслам - у VII ст. н.е. у Західній Аравії в період переходу до класового суспільства. У їх становленні і розвитку велику роль відігравали засновники або група засновників, які самі відчували потребу у новій релігії, розуміли релігійні потреби мас. У віровченнях, що розроблялись, у культі, церковній організації відображався спосіб життя багатьох регіонів, різних класів, прошарків, каст, племен, народностей, і тому ці різнорідні спільноти ставали носіями нових релігій.
88.Виникнення і становлення буддизму.Особистість Будди
Буддизм — найдавніша зі світових релігій, що отримала назву від імені, а точніше від почесного титулу її основоположника — Будда, що означає просвітлений. Буддизм “старший” за християнство на п’ять століть, а за іслам — на дванадцять століть. За два з половиною тисячоліття свого існування буддизм створив і розвинув не тільки релігійні уявлення, культи, філософію, а й літературу, мистецтво, систему освіти, іншими словами — справжню цивілізацію.
Буддизм увібрав у себе безліч різноманітних традицій народів країн, що потрапили у сферу його впливу, визначив спосіб життя і думки мільйонів людей. Буддизм не вимагає від своїх послідовників докорінної зміни їхнього способу життя і звичок, у тому числі відмови від обрядів на честь місцевих богів; не заперечує богів інших релігій, але попереджає, що їхнє шанування, якими б могутніми ці божества не вважались, принесе людям тільки тимчасове полегшення, а не остаточне спасіння. Буддист може одночасно сповідувати даосизм, синтоїзм, будь-яку іншу “місцеву” релігію. У зв’язку з цим дуже складно встановити кількість буддистів у світі (за різними джерелами, їх від 700 млн до 1 млрд).
Буддизм виник у VI ст. до н. е. в Індії, коли на її території відбувався процес формування великих рабовласницьких держав, їхніми попередниками були численні племінні республіки і монархії. Вони ворогували між собою, безперервно воювали одна з одною, захоплювали території сусідів і до кінця VI ст. до н, е. були поглинені могутніми давньоіндійськими державними утвореннями Магадха і Кошала. Соціальний устрій цих держав був кастовим.
Буддизм першим у давньоіндійському суспільстві звернувся до людини не як до представника будь-якої соціальної групи, клану, племені або статі, а як до особистості.
Основоположником буддизму вважається Шак’ямуні (від санскр. — мудрець із племені шак’я). За легендою, він багато разів перероджувався, у кожному з перероджень збирав чесноти і з’являвся на землю для того, щоб виконати рятівну місію та вказати людям шлях до позбавлення від страждань. Міфологія оповідає про 560 його перероджень: 83 рази він був святим, 58 — царем, 24 — ченцем, 18 — мавпою, 13 — торгівцем, 12 — куркою, 8 — гусаком, 6 — слоном, а ще рибою9 щуром, теслею, ковалем, жабою, зайцем.