- •2.Світогляд,його специфіка,основні функції та історичні типи
- •3.Онтологія – вчення про буття. Основні поняття і напрями
- •4.Гносеологія – вчення про пізнання. Основні поняття і напрями
- •5.Філософська методологія.Метафізика,релятивізм,діалектика.
- •6.Зв’язок філософії з міфологією,релігією,наукою та мистецтвом
- •7.Виникнення філософії в стародавній Індії.Основні принципи і поняття
- •8.Будизм як філософсько-релігійна система
- •9.Філософія в Стародавньому Китаї.
- •10.Натурфілософія Стародавньої Греції.Мілетська…
- •12.Сутність і основні принципи філософії Платона
- •13.Філософія Арістотеля,її вплив на подальший розвиток філософії і
- •15.Особливості філософії середньовіччя.Теоцентризм.Аврелій Августин
- •16.Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм.Тома Аквінський.Уільям
- •17.Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та
- •18.Пантеїзм Миколи Кузанського і Джордано Бруно
- •19. Емпіризм і сенсуалізм у філософських вченнях ф.Бекона,т.Гоббса та
- •20.Сутність раціоналізму 17-18 ст. Р.Декарт,б.Спіноза та г.Лейбніц
- •21.Філософія Просвітництва та її соціальна спрямованість.
- •22.Класична німецька філософія. Теорія пізнання й етика і.Канта
- •23.Філософська система і метод Гегеля.Принципи діалектичної логіки
- •24.Антропологічний матеріалізм і атеїзм л.Фейєрбаха
- •25.Матеріалізм і діалектика і філософії к.Маркса та ф.Енгельса
- •26.Матеріалістичне розуміння історії в соціальній філософії марксизму
- •27.К.Маркс про відчуження і сутність комунізму
- •28.Марксистська філософія в 20 ст.Неомарксизм.Марксизм-ленінізм
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії в 12-13ст.
- •33.Вчення Вернадського про біосферу,ноосферу та космічну функцію
- •34.Зародження позитивізму.Перший та другий позитивізм
- •35.Неопозитивізм і постпозитивізм хХст. Як теоріяі методологія науки
- •36.Фрейдизм та неофрейдизм
- •37.Проблема людини в філософії екзистенціалізму хХст.
- •38.Філософське розуміння світу і буття.Основні форми буття
- •39.Матерія як об’єктивна реальність.Філософське й природничо-наукове
- •40.Дух як філософська категорія.Філософські способи трактування
- •41.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •42.Філософське розуміння руху.Рух і спокій.Основні форми руху матерії
- •43.Простір і час як атрибути буття.Основні загальнонаукові концепції
- •45.Культура як спосіб буття людини.Культура і цивілізація
- •46.Природне й соціальне,типове й індивідуальне в людині
- •47.Людина як особистість, їі сутність.Соціально-історична типологія
- •48.Проблеми смерті,безсмертя і сенсу життя людини
- •49.Антропогенез. Антропосоціогенез і розвиток свідомості.Діяльнісна
- •50.Сутність свідомості
- •51.Свідомість і мова: єдність і відмінність.Штучний інтелект
- •52.Індивідуальна і суспільна свідомість,їх взаємозумовленість
- •52.Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток,
- •54.Діалектика як метод пізнання.Основні категорії діалектики,їх
- •55.Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін як закон
- •56.Закон єдності та боротьби протилежностей (смотреть 55)
- •57.Закон запере як закон об’єктивного розвитку і мислення(см 55)
- •58.Проблеми пізнання в сучасній філософії.
- •59.Поняття істини.Істина як процес.Критерії істини
- •60.Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання,їх відмінності і
- •61.Факт,проблема,ідея,гіпотеза,концепція як основні форми наукового
- •62.Сутність,структура і функції наукової теорії
- •63.Поняття методу і методології.Загальнонаукові і спеціальні методи
- •64.Сутність суспільного прогресу та його критерії.Проблема майбуття і
- •65.Техніка і науково-технічний прогрес
- •66.Концепції постіндустріального суспільства
- •67.Природа і людина.Демографічні проблеми сучасного
- •68.Природа і людина.Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх
- •69.Суспільство та історія,їхні рушійні сили та чинники.Матеріальне і
- •70.Поняття цінності.Цінність орієнтації в культурі
- •44. Практика як основа буття людини
- •56. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •57 Закон запереченнязаперечення
- •73.Предмет і методи дослідження в релігієзнавстві
- •74.Структура сучасних світових релігій
- •75.Структура релігійного світогляду
- •76.Релігійна карта світу
- •77.Функції релігії
- •78.Теорії виникнення релігії
- •79.Первісні вірування
- •80.Ранні національні релігії: загальна характеристика
- •81.Давньослов’янська релігія
- •82.Давньоєгипетська релігія та релігійні вірування в країнах Межиріччя
- •83.Давньогрецька та давньоримська релігійні системи
- •84.Пізні національні релігії:загальна характеристика
- •85.Індуїзм
- •86.Зороастризм
- •87.Загальна характеристика світових релігій
- •88.Виникнення і становлення буддизму.Особистість Будди
- •89.Релігійне вчення буддизму
- •90.Ісус Христос – Месія
- •91.Біблія – основна книга християн: структура та зміст
- •92.Передумови виникнення християнства.Християнство як світова релігія
- •93.Формування християнської церкви.Церковні розколи
- •94.Боротьба в християнській церкві за утвердження догматики та
- •95.Православ’я
- •96.Православ’я в Україні
- •97.Католицизм
- •98.Протестантизм
- •99.Пророк Мухамед: життя і діяльність
- •100.Коран – священна книга мусульман.
- •101.Ґенеза ісламу.Основні напрямки ісламу
- •102.Вплив світових релігій на політику,економіку,культуру
- •103.Свобода совісті та свобода: сутність основних понять та категорій
- •104.Правові основи забезпечення свободи совісті в Україні
40.Дух як філософська категорія.Філософські способи трактування
Дух - сукупність і осереддя усіх функцій свідомості, що виникають як віддзеркалення дійсності, але сконцентрованих в єдиній індивідуальності, як знаряддя свідомої орієнтації насправді для дії на неї і врешті-решт для її перероблення. Перші уявлення про дух з'явилися в первісному суспільс. Предмети і явища природи сприймалися людиною як живі і одушевлені сили - духи (чи душі), які чи то прямо тотожні з речами, чи то відділяються від них в тій чи іншій мірі
Для позначення поняття духу греки користувалися термінами, що виражають поступовий відхід від ранніх уявлень про загальну натхненність навколишніх речей і світу. Головним з цих термінів є нус, який буквально означає "розум" (у Платона і Арістотеля). Нус (розум) теж являється перводвигателем космосу, адекватно мислить сам себе, виливаючись своїми енергіями в темну і безформну матерію, сам будучи "формою форм" і "мисленням мислення" .
В цілому в історії розвитку поняття "духу" у філософії нового часу і в сучасній філософії можна виділити такі крайні точки зору (що виходять з того, що первинно в розвитку природи і суспільства) :
матеріалізм(Фохт, Молешотт, Бюхнер), що перебільшував чуттєві відчуття, так що нічого не залишалося, окрім фізичної матерії, з якої дух з'являвся на зразок якогось фізичного ж витікання або випару;
спіритуалізм (від латів. spiritus - дух), що перебільшував або людські представлення (Гербарт), або волю або афекти (Шопенгауэр, Вундт), або інстинкти (Фрейд), область людської психіки (Бергсон), або несвідоме (Э. Гартман) або підсвідоме, або особу як деяку субстанцію (Лотце, Л. Лопатин) - усе це було аналогами поняттю "дух", первинному, такому, що стояв на початку усього.
Поняття "духу" у філософії іноді зближувалося з поняттям "душі", але їх розподіл відбувався найчастіше на тій основі, що дух - це інтелектуальний, розумний початок (розум, свідомість), а душа - психологічний, чуттєвий, емоційний початок. "Дух" також розглядався як вища частина "душі" (у Арістотеля разом з "раціональною, розумною душею", є і такі її частини, як "тваринна душа" - чуттєва, емоційна і "рослинна душа" - природні інстинкти, потреби - голод, статевий інстинкт). У християнській філософії виділяли дух (розум), душу (почуття, психіка) і тіло (матерія) - універсальні частини як людини, так і природи (світу).
Основне положення ідеалізму: дух, свідомість - первинні, а матерія, реальність - вторинні. Останні є похідними від перших. Розуміння духовного начала в ідеалізмі було різним: ідея, Бог, світова воля, світовий розум, свідомість, мислення. Історія розвитку ідеалізму виділяє різні його форми. Перш за все, це об'єктивний ідеалізм (Платон, Арістотель, Гегель, Шопенгауер, Гартман).
41.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
три основних види матерії : речовина, антиречовина і поле. Відомі електромагнітні, гравітаційні, електронні, мезони і ін поляУсі зазначені види матерії діалектично взаємопов'язані між собою. Ілюстрацією цього є відкриття в 1922 р. Луї де Бройль двоїстого характеру елементарних частинок, які в одних умовах виявляють свою корпускулярну природу, а в інших хвильові якості.
структурні рівні матерії:1. Елементарні частинки і поля.2. Атомно-молекулярний рівень.3. Всі макротела, рідини і гази.4. Космічні об'єкти: галактики,
зоряні асоціації, туманності тощо5. Біологічний рівень, живу природу.6. Соціальний рівень - суспільство.
Кожен структурний рівень матерії у своєму русі, розвитку підпорядковується своїм специфічним законам. Так наприклад, на першому структурному рівні властивості елементарних частинок і полів описуються законами квантової фізики, які носять імовірнісний, статистичний характер. Свої закони діють в живій природо-де. За особливими законами функціонує людське суспільство. Є ціла низка законів, що діють на всіх структурних рівнях матерії (закони діалектики, закон всесвітнього тяжіння і ін), що є одним із свідчень нерозривному взаємозв'язку всіх цих рівнів.
можна виділити три різних сфери матерії: неживу, живу і соціально-організовану - суспільство. Вище ми розглядали ці сфери в іншій площині. Справа в тому, що будь-яка класифікація відносна, а тому в залежності від потреб пізнання можна давати найрізноманітнішу класифікацію рівнів, сфер і т. д., що відображають складну, багатогранну структуру матерії.