Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ф.docx
Скачиваний:
37
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
155.77 Кб
Скачать

102.Вплив світових релігій на політику,економіку,культуру

За самою своєю сутністю релігія є, була й буде явищем суспільним, тобто вона поставала і постає органічною складовою суспільства як цілісної системи людських зв’язків та взаємодій. Вона пов’язана з усіма сферами суспільного життя, проте цей її зв’язок інколи постає проблематичним, а інколи досить сумнівним і неоднозначним.

Звернемось до питання про зв’язок релігії із культурою. В загальному плані під культурою розуміють все те, що створено людиною та в чому людські творчі можливос та духовні властивості проявились з максимальним степенем повноти або виразності.

За переконанням М.О.Бердяєва, будь-яка культура починається із культуКультура протистоїть природному та хаотичному, буденному та посередньому. Це протистояння стає можливим лише на основі людського звернення до священного, вищого, духовного. Тобто, саме в релігії мислитель вбачає початки культури.

Ще більш важливим можна вважати той аспект зв’язку релігії та культури, який пов’язаний із самою спрямованістю культури та її найпершими соціальними функціями: культура покликана блокувати стихійні прояви людських природних інстинктів та прагнень, надати всім проявам та діям людини нового ритму та впорядкування. Це можли лише за умови, що буде знайдений та реально викорис той чинник людського життя, що буде принципово протистояти природному.

Сфера політики пов’язана перш за все з боротьбою за державну владу та із її використанням. На перший погляд релігія, яка має справу із духовними процесами, не повинна стикатись із державною діяльністю та політичною боротьбою; здавалося б, що останню релігія може хіба що оцінювати за критеріями гріховності або праведності. Проте в реальному своєму існуванні релігійні об’єднання, як і окремі віруючи, живуть в суспільстві – в певних державах, країнах, регіонах. Тому вони частково просто змушені вступати у відносини із політикою, а частково зацікавлені в тому, щоби обстоювати свої політичні інтереси. Йдеться в першу чергу про те, щоби визнаватись з боку державної влади в якості повноправного елементу суспільного життя, мати можливість без перешкод здійснювати відправи, мати можливість входити у стосунки із членами суспільства, організовувати певні молодіжні та інші релігійні об’єднання,

По сьогоднішній день спірним залишається питання про зв’язок релігії із економікою та економічною діяльністю. Ціла низка релігій та релігійних культів розвивали й продовжують культивувати негативне ставлення до звичайних життєвих потреб людини, а тим більше – до багатства, заможності, прагнення накопичувати матеріальні блага. Відповідно, їх відношення до економіки постає заперечним; тут спрацьовує теза “чим більше людина обернена до своїх матеріально-чуттєвих потреб, тим менше в ній лишається місця богові”. Проте, релігії живуть у суспільстві і не можуть повністю усунутись від суспільних справ і проблем, в тому числі – і від економіки. Економічні стосунки, економічна діяльність постають, з однієї сторони, органічною складовою людської життєдіяльності, зумовленою необхідністю забезпечувати саме людське існування, з іншої сторони, вони являють собою важливий різновид людських взаємодій та стосунків.