- •2.Світогляд,його специфіка,основні функції та історичні типи
- •3.Онтологія – вчення про буття. Основні поняття і напрями
- •4.Гносеологія – вчення про пізнання. Основні поняття і напрями
- •5.Філософська методологія.Метафізика,релятивізм,діалектика.
- •6.Зв’язок філософії з міфологією,релігією,наукою та мистецтвом
- •7.Виникнення філософії в стародавній Індії.Основні принципи і поняття
- •8.Будизм як філософсько-релігійна система
- •9.Філософія в Стародавньому Китаї.
- •10.Натурфілософія Стародавньої Греції.Мілетська…
- •12.Сутність і основні принципи філософії Платона
- •13.Філософія Арістотеля,її вплив на подальший розвиток філософії і
- •15.Особливості філософії середньовіччя.Теоцентризм.Аврелій Августин
- •16.Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм.Тома Аквінський.Уільям
- •17.Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та
- •18.Пантеїзм Миколи Кузанського і Джордано Бруно
- •19. Емпіризм і сенсуалізм у філософських вченнях ф.Бекона,т.Гоббса та
- •20.Сутність раціоналізму 17-18 ст. Р.Декарт,б.Спіноза та г.Лейбніц
- •21.Філософія Просвітництва та її соціальна спрямованість.
- •22.Класична німецька філософія. Теорія пізнання й етика і.Канта
- •23.Філософська система і метод Гегеля.Принципи діалектичної логіки
- •24.Антропологічний матеріалізм і атеїзм л.Фейєрбаха
- •25.Матеріалізм і діалектика і філософії к.Маркса та ф.Енгельса
- •26.Матеріалістичне розуміння історії в соціальній філософії марксизму
- •27.К.Маркс про відчуження і сутність комунізму
- •28.Марксистська філософія в 20 ст.Неомарксизм.Марксизм-ленінізм
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії в 12-13ст.
- •33.Вчення Вернадського про біосферу,ноосферу та космічну функцію
- •34.Зародження позитивізму.Перший та другий позитивізм
- •35.Неопозитивізм і постпозитивізм хХст. Як теоріяі методологія науки
- •36.Фрейдизм та неофрейдизм
- •37.Проблема людини в філософії екзистенціалізму хХст.
- •38.Філософське розуміння світу і буття.Основні форми буття
- •39.Матерія як об’єктивна реальність.Філософське й природничо-наукове
- •40.Дух як філософська категорія.Філософські способи трактування
- •41.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •42.Філософське розуміння руху.Рух і спокій.Основні форми руху матерії
- •43.Простір і час як атрибути буття.Основні загальнонаукові концепції
- •45.Культура як спосіб буття людини.Культура і цивілізація
- •46.Природне й соціальне,типове й індивідуальне в людині
- •47.Людина як особистість, їі сутність.Соціально-історична типологія
- •48.Проблеми смерті,безсмертя і сенсу життя людини
- •49.Антропогенез. Антропосоціогенез і розвиток свідомості.Діяльнісна
- •50.Сутність свідомості
- •51.Свідомість і мова: єдність і відмінність.Штучний інтелект
- •52.Індивідуальна і суспільна свідомість,їх взаємозумовленість
- •52.Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток,
- •54.Діалектика як метод пізнання.Основні категорії діалектики,їх
- •55.Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін як закон
- •56.Закон єдності та боротьби протилежностей (смотреть 55)
- •57.Закон запере як закон об’єктивного розвитку і мислення(см 55)
- •58.Проблеми пізнання в сучасній філософії.
- •59.Поняття істини.Істина як процес.Критерії істини
- •60.Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання,їх відмінності і
- •61.Факт,проблема,ідея,гіпотеза,концепція як основні форми наукового
- •62.Сутність,структура і функції наукової теорії
- •63.Поняття методу і методології.Загальнонаукові і спеціальні методи
- •64.Сутність суспільного прогресу та його критерії.Проблема майбуття і
- •65.Техніка і науково-технічний прогрес
- •66.Концепції постіндустріального суспільства
- •67.Природа і людина.Демографічні проблеми сучасного
- •68.Природа і людина.Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх
- •69.Суспільство та історія,їхні рушійні сили та чинники.Матеріальне і
- •70.Поняття цінності.Цінність орієнтації в культурі
- •44. Практика як основа буття людини
- •56. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •57 Закон запереченнязаперечення
- •73.Предмет і методи дослідження в релігієзнавстві
- •74.Структура сучасних світових релігій
- •75.Структура релігійного світогляду
- •76.Релігійна карта світу
- •77.Функції релігії
- •78.Теорії виникнення релігії
- •79.Первісні вірування
- •80.Ранні національні релігії: загальна характеристика
- •81.Давньослов’янська релігія
- •82.Давньоєгипетська релігія та релігійні вірування в країнах Межиріччя
- •83.Давньогрецька та давньоримська релігійні системи
- •84.Пізні національні релігії:загальна характеристика
- •85.Індуїзм
- •86.Зороастризм
- •87.Загальна характеристика світових релігій
- •88.Виникнення і становлення буддизму.Особистість Будди
- •89.Релігійне вчення буддизму
- •90.Ісус Христос – Месія
- •91.Біблія – основна книга християн: структура та зміст
- •92.Передумови виникнення християнства.Християнство як світова релігія
- •93.Формування християнської церкви.Церковні розколи
- •94.Боротьба в християнській церкві за утвердження догматики та
- •95.Православ’я
- •96.Православ’я в Україні
- •97.Католицизм
- •98.Протестантизм
- •99.Пророк Мухамед: життя і діяльність
- •100.Коран – священна книга мусульман.
- •101.Ґенеза ісламу.Основні напрямки ісламу
- •102.Вплив світових релігій на політику,економіку,культуру
- •103.Свобода совісті та свобода: сутність основних понять та категорій
- •104.Правові основи забезпечення свободи совісті в Україні
52.Індивідуальна і суспільна свідомість,їх взаємозумовленість
Свідомість (властиве людині взагалі) характеризується набором властивостей, загальних для усіх людей. Співвідношення свідомості (людини) і матерії аналізується у філософії природи (натурфілософії). Індивідуальна свідомість - ця свідомість, властива індивідові і що включає як загальні властивості свідомості, так і характерні тільки для цього індивіда. Групова (масове) свідомість утворюється з сукупності індивідуальної свідомості індивідів, що входять до соціальної групи. Воно включає загальне для свідомості людини і типове для свідомості індивідів, що входять до групи.
Треба розрізняти свідому сферу суспільства і суспільну свідомість. Свідома сфера суспільства включає: 1) індивідів, інститути, організації, що мають свідомість; 2) пізнавальну діяльність цих суб'єктів; 3) пізнавальні стосунки (спілкування) між ними. Суспільна свідомість - це тільки функція діяльності вищеназваних суб'єктів (їх мозку), свідомість цього суспільства (сім'ї, села, міста, країни, людства). Воно є сукупністю (частина і ціле) і узагальненням (одиничне і загальне) індивідуальної свідомості цього суспільства.
Суспільна свідомість є психічною, свідомою і духовною діяльністю перерахованих суб'єктів, а не світового духу або продуктивних сил, держави і інших несвідомих феноменів.
52.Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток,
Діалектика - форма категоріального розвитку думки через протиріччя. Вона сприяє стяганню усіх розподілів, зв'язків, переходів, протиріч в єдину систему категорій. Основні етапи розвитку діалектики1.Стихийная діалектика древніх мислителів - Гераклит.2.Диалектика матеріалістів епохи відродження - Джордано Бруна.3.Идеалист діалектика німецької класичної філософії - Гегель.4.Диалектика російських революційних демократів 19 ст. - Белинский, Чернишевський, Герцен.
5.Марксистская матеріалістична діалектика.
Розгляд проблеми історичного прогресу слід почати з виявлення взаємозв'язку прогресу та розвитку.Розвиток не можна вважати простим синонімом зміни або прирівнювати його до прогресу. Розвиток - процес більш складний, ніж зміна або сукупність змін. Сформулювати поняття розвитку можна на основі аналізу різних типів універсальних зв'язків, виражених у законах і категоріях діалектики. Розвиток - це особливий тип зміни.
Розвиток не можна розуміти як лінійний процес. Так, реальний соціально-історичний розвиток відбувається з постійними відхиленнями в бік, з поверненнями тому, нерідкі випадки розщеплення, дивергенції розвивається процесу (еволюція приматів або конвергенції - злиття, синтезу, об'єднання різних ліній розвитку (формування великих націй з різних племен).
Прогрес (від лат. Progress - рух вперед, успіх), тип, напрям розвитку, що характеризується переходом від нижчого до вищого , від менш досконалого до більш досконалого. Про прогрес можна говорити стосовно до системи в цілому, до окремих її елементів, до структури та ін параметрами розвивається об'єкта. Поняття прогресу співвідносні з поняттям регресу.