- •2.Світогляд,його специфіка,основні функції та історичні типи
- •3.Онтологія – вчення про буття. Основні поняття і напрями
- •4.Гносеологія – вчення про пізнання. Основні поняття і напрями
- •5.Філософська методологія.Метафізика,релятивізм,діалектика.
- •6.Зв’язок філософії з міфологією,релігією,наукою та мистецтвом
- •7.Виникнення філософії в стародавній Індії.Основні принципи і поняття
- •8.Будизм як філософсько-релігійна система
- •9.Філософія в Стародавньому Китаї.
- •10.Натурфілософія Стародавньої Греції.Мілетська…
- •12.Сутність і основні принципи філософії Платона
- •13.Філософія Арістотеля,її вплив на подальший розвиток філософії і
- •15.Особливості філософії середньовіччя.Теоцентризм.Аврелій Августин
- •16.Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм.Тома Аквінський.Уільям
- •17.Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та
- •18.Пантеїзм Миколи Кузанського і Джордано Бруно
- •19. Емпіризм і сенсуалізм у філософських вченнях ф.Бекона,т.Гоббса та
- •20.Сутність раціоналізму 17-18 ст. Р.Декарт,б.Спіноза та г.Лейбніц
- •21.Філософія Просвітництва та її соціальна спрямованість.
- •22.Класична німецька філософія. Теорія пізнання й етика і.Канта
- •23.Філософська система і метод Гегеля.Принципи діалектичної логіки
- •24.Антропологічний матеріалізм і атеїзм л.Фейєрбаха
- •25.Матеріалізм і діалектика і філософії к.Маркса та ф.Енгельса
- •26.Матеріалістичне розуміння історії в соціальній філософії марксизму
- •27.К.Маркс про відчуження і сутність комунізму
- •28.Марксистська філософія в 20 ст.Неомарксизм.Марксизм-ленінізм
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії в 12-13ст.
- •33.Вчення Вернадського про біосферу,ноосферу та космічну функцію
- •34.Зародження позитивізму.Перший та другий позитивізм
- •35.Неопозитивізм і постпозитивізм хХст. Як теоріяі методологія науки
- •36.Фрейдизм та неофрейдизм
- •37.Проблема людини в філософії екзистенціалізму хХст.
- •38.Філософське розуміння світу і буття.Основні форми буття
- •39.Матерія як об’єктивна реальність.Філософське й природничо-наукове
- •40.Дух як філософська категорія.Філософські способи трактування
- •41.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •42.Філософське розуміння руху.Рух і спокій.Основні форми руху матерії
- •43.Простір і час як атрибути буття.Основні загальнонаукові концепції
- •45.Культура як спосіб буття людини.Культура і цивілізація
- •46.Природне й соціальне,типове й індивідуальне в людині
- •47.Людина як особистість, їі сутність.Соціально-історична типологія
- •48.Проблеми смерті,безсмертя і сенсу життя людини
- •49.Антропогенез. Антропосоціогенез і розвиток свідомості.Діяльнісна
- •50.Сутність свідомості
- •51.Свідомість і мова: єдність і відмінність.Штучний інтелект
- •52.Індивідуальна і суспільна свідомість,їх взаємозумовленість
- •52.Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток,
- •54.Діалектика як метод пізнання.Основні категорії діалектики,їх
- •55.Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін як закон
- •56.Закон єдності та боротьби протилежностей (смотреть 55)
- •57.Закон запере як закон об’єктивного розвитку і мислення(см 55)
- •58.Проблеми пізнання в сучасній філософії.
- •59.Поняття істини.Істина як процес.Критерії істини
- •60.Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання,їх відмінності і
- •61.Факт,проблема,ідея,гіпотеза,концепція як основні форми наукового
- •62.Сутність,структура і функції наукової теорії
- •63.Поняття методу і методології.Загальнонаукові і спеціальні методи
- •64.Сутність суспільного прогресу та його критерії.Проблема майбуття і
- •65.Техніка і науково-технічний прогрес
- •66.Концепції постіндустріального суспільства
- •67.Природа і людина.Демографічні проблеми сучасного
- •68.Природа і людина.Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх
- •69.Суспільство та історія,їхні рушійні сили та чинники.Матеріальне і
- •70.Поняття цінності.Цінність орієнтації в культурі
- •44. Практика як основа буття людини
- •56. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •57 Закон запереченнязаперечення
- •73.Предмет і методи дослідження в релігієзнавстві
- •74.Структура сучасних світових релігій
- •75.Структура релігійного світогляду
- •76.Релігійна карта світу
- •77.Функції релігії
- •78.Теорії виникнення релігії
- •79.Первісні вірування
- •80.Ранні національні релігії: загальна характеристика
- •81.Давньослов’янська релігія
- •82.Давньоєгипетська релігія та релігійні вірування в країнах Межиріччя
- •83.Давньогрецька та давньоримська релігійні системи
- •84.Пізні національні релігії:загальна характеристика
- •85.Індуїзм
- •86.Зороастризм
- •87.Загальна характеристика світових релігій
- •88.Виникнення і становлення буддизму.Особистість Будди
- •89.Релігійне вчення буддизму
- •90.Ісус Христос – Месія
- •91.Біблія – основна книга християн: структура та зміст
- •92.Передумови виникнення християнства.Християнство як світова релігія
- •93.Формування християнської церкви.Церковні розколи
- •94.Боротьба в християнській церкві за утвердження догматики та
- •95.Православ’я
- •96.Православ’я в Україні
- •97.Католицизм
- •98.Протестантизм
- •99.Пророк Мухамед: життя і діяльність
- •100.Коран – священна книга мусульман.
- •101.Ґенеза ісламу.Основні напрямки ісламу
- •102.Вплив світових релігій на політику,економіку,культуру
- •103.Свобода совісті та свобода: сутність основних понять та категорій
- •104.Правові основи забезпечення свободи совісті в Україні
57 Закон запереченнязаперечення
Всіявищаприроди та суспільстварозвиваються через заперечення. Процесрозвиткубувбинеможливим без заперечення старого новим. Так, з насіннярозвиваєтьсярослина, а саменасіннязникає, в тваринномусвітігігантськіплазунибулизаміненібільшвисокоорганізованимиорганізмами – ссавцями. Виникнення нового суспільногоустрою є заперечення старого устрою, замінайогоновим. У людськомупізнаннінезнання переходить в знання, помилказамінюєтьсяістиною. Перехідвідпростоїформирухудобільшскладноїтакож є прикладом заперечення. В жоднійсферііснуючоїреальності не можевідбуватисярозвиток, що не заперечувавбисвоїхпопередніх форм існування.
Діалектичномузапереченнювластивітакіриси:
– заперечення – цеподолання старого, щовіджило, заважаєрозвиткові;
– заперечення є збереженнявсього позитивного, здатногорозвиватися. Цейпроцес у філософськійлітературіназивається "зняття". "Зняти" – цеозначаєподолатистаре йодночаснозберегти, утримати те краще, щодосягнуто на попереднійстадії. Без наступництва, спадкоємності не може бути розвитку.
71.Глобалізація( від англ. «Global» - всесвітній ) - термін, який використовується для характеристики сучасних економічних, соціальних, політичних, торгових, фінансових, транспортних, трудових, міграційнх, інформаційних, комунікаційних таі інших процесів всеохоплюючого (всесвітнього) характеру.
Сучасний етап розвитку глобалізації - для сучасної світової економіки є характерним стрімкий розвиток процесів транснаціоналізації, у якому рушійною силою виступаюТНК (транснаціональнікорпорації). За даними ООН нині у світііснуєпонад65 тисячТНК, у якихзайнятопонад 74 млн. осіб. Ядро всесвітньоїгосподарськоїсистемискладають500 ТНК , якімають практично необмеженуекономічнувладу. Провідну роль углобальнихпроцесахвідіграють ТНК США, ЗахідноїЄвропи і Японії. Сьогодні ТНК котролюютьпонад 50% світовогопромисловоговиробництва, 67% міжнародноїторгівлі, понад 80% патентів та ліцензій на новітехнології, майже 90% прямихзакордоннихінвестицій. Як правило, ТНК – цебагатогалузевікомпанії (наприклад, кожнаіз 500 ТНК США має в середньомупідрозділівв 11 галузях).
7. Перспективирозвиткуглобалізації:
А) збереження та посиленнянегативнихтенденційглобалізації(домінуванняпозиційрозвинутихкраї на чолі з США; нав»язуванняїхніхстандартівусьомусвіту; ігноруванняінтересівслаборозвинутихкраїн; поглибленняпрірвиміжрозвинутими та мало розвинутими кранами, загостренняекологічної та демографічноїкризи в світітощо)н;
Б) наданняглобалізації демократичного та регульованого характеру (врахуванняінтересів як усьогосвітовоготовариства, так і окремихкраїн і народів. Цевиключає диктат сильнихкраїн, обмеженнядіїстихійнихринкових сил, об»єднаннязусиль для подоланняслабкогорозвитку , бідності)
73.Предмет і методи дослідження в релігієзнавстві
Релігієзнавство — гуманітарна наука, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особливості їх впливу на віруючих.
Предметом релігієзнавства є об'єктивні закономірності виникнення, становлення та розвитку релігій, їх функціонування, структура тарізноманітні феномени, взаємозв'язок і взаємодія релігії з іншими галузями знань
Релігієзнавство є цілісною і водночас полі дисциплінарною галуззю гуманітарного знання, об'єднуючи в собі низку розділів і структурних систем, серед яких — філософія, історія, психологія, соціологія, футурологія, феноменологія, антропологія, культурологія та ін.