- •2.Світогляд,його специфіка,основні функції та історичні типи
- •3.Онтологія – вчення про буття. Основні поняття і напрями
- •4.Гносеологія – вчення про пізнання. Основні поняття і напрями
- •5.Філософська методологія.Метафізика,релятивізм,діалектика.
- •6.Зв’язок філософії з міфологією,релігією,наукою та мистецтвом
- •7.Виникнення філософії в стародавній Індії.Основні принципи і поняття
- •8.Будизм як філософсько-релігійна система
- •9.Філософія в Стародавньому Китаї.
- •10.Натурфілософія Стародавньої Греції.Мілетська…
- •12.Сутність і основні принципи філософії Платона
- •13.Філософія Арістотеля,її вплив на подальший розвиток філософії і
- •15.Особливості філософії середньовіччя.Теоцентризм.Аврелій Августин
- •16.Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм.Тома Аквінський.Уільям
- •17.Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та
- •18.Пантеїзм Миколи Кузанського і Джордано Бруно
- •19. Емпіризм і сенсуалізм у філософських вченнях ф.Бекона,т.Гоббса та
- •20.Сутність раціоналізму 17-18 ст. Р.Декарт,б.Спіноза та г.Лейбніц
- •21.Філософія Просвітництва та її соціальна спрямованість.
- •22.Класична німецька філософія. Теорія пізнання й етика і.Канта
- •23.Філософська система і метод Гегеля.Принципи діалектичної логіки
- •24.Антропологічний матеріалізм і атеїзм л.Фейєрбаха
- •25.Матеріалізм і діалектика і філософії к.Маркса та ф.Енгельса
- •26.Матеріалістичне розуміння історії в соціальній філософії марксизму
- •27.К.Маркс про відчуження і сутність комунізму
- •28.Марксистська філософія в 20 ст.Неомарксизм.Марксизм-ленінізм
- •31.Філософія в Києво-Могилянській академії в 12-13ст.
- •33.Вчення Вернадського про біосферу,ноосферу та космічну функцію
- •34.Зародження позитивізму.Перший та другий позитивізм
- •35.Неопозитивізм і постпозитивізм хХст. Як теоріяі методологія науки
- •36.Фрейдизм та неофрейдизм
- •37.Проблема людини в філософії екзистенціалізму хХст.
- •38.Філософське розуміння світу і буття.Основні форми буття
- •39.Матерія як об’єктивна реальність.Філософське й природничо-наукове
- •40.Дух як філософська категорія.Філософські способи трактування
- •41.Сучасна наука про структуру й властивості матерії
- •42.Філософське розуміння руху.Рух і спокій.Основні форми руху матерії
- •43.Простір і час як атрибути буття.Основні загальнонаукові концепції
- •45.Культура як спосіб буття людини.Культура і цивілізація
- •46.Природне й соціальне,типове й індивідуальне в людині
- •47.Людина як особистість, їі сутність.Соціально-історична типологія
- •48.Проблеми смерті,безсмертя і сенсу життя людини
- •49.Антропогенез. Антропосоціогенез і розвиток свідомості.Діяльнісна
- •50.Сутність свідомості
- •51.Свідомість і мова: єдність і відмінність.Штучний інтелект
- •52.Індивідуальна і суспільна свідомість,їх взаємозумовленість
- •52.Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток,
- •54.Діалектика як метод пізнання.Основні категорії діалектики,їх
- •55.Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін як закон
- •56.Закон єдності та боротьби протилежностей (смотреть 55)
- •57.Закон запере як закон об’єктивного розвитку і мислення(см 55)
- •58.Проблеми пізнання в сучасній філософії.
- •59.Поняття істини.Істина як процес.Критерії істини
- •60.Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання,їх відмінності і
- •61.Факт,проблема,ідея,гіпотеза,концепція як основні форми наукового
- •62.Сутність,структура і функції наукової теорії
- •63.Поняття методу і методології.Загальнонаукові і спеціальні методи
- •64.Сутність суспільного прогресу та його критерії.Проблема майбуття і
- •65.Техніка і науково-технічний прогрес
- •66.Концепції постіндустріального суспільства
- •67.Природа і людина.Демографічні проблеми сучасного
- •68.Природа і людина.Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх
- •69.Суспільство та історія,їхні рушійні сили та чинники.Матеріальне і
- •70.Поняття цінності.Цінність орієнтації в культурі
- •44. Практика як основа буття людини
- •56. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •57 Закон запереченнязаперечення
- •73.Предмет і методи дослідження в релігієзнавстві
- •74.Структура сучасних світових релігій
- •75.Структура релігійного світогляду
- •76.Релігійна карта світу
- •77.Функції релігії
- •78.Теорії виникнення релігії
- •79.Первісні вірування
- •80.Ранні національні релігії: загальна характеристика
- •81.Давньослов’янська релігія
- •82.Давньоєгипетська релігія та релігійні вірування в країнах Межиріччя
- •83.Давньогрецька та давньоримська релігійні системи
- •84.Пізні національні релігії:загальна характеристика
- •85.Індуїзм
- •86.Зороастризм
- •87.Загальна характеристика світових релігій
- •88.Виникнення і становлення буддизму.Особистість Будди
- •89.Релігійне вчення буддизму
- •90.Ісус Христос – Месія
- •91.Біблія – основна книга християн: структура та зміст
- •92.Передумови виникнення християнства.Християнство як світова релігія
- •93.Формування християнської церкви.Церковні розколи
- •94.Боротьба в християнській церкві за утвердження догматики та
- •95.Православ’я
- •96.Православ’я в Україні
- •97.Католицизм
- •98.Протестантизм
- •99.Пророк Мухамед: життя і діяльність
- •100.Коран – священна книга мусульман.
- •101.Ґенеза ісламу.Основні напрямки ісламу
- •102.Вплив світових релігій на політику,економіку,культуру
- •103.Свобода совісті та свобода: сутність основних понять та категорій
- •104.Правові основи забезпечення свободи совісті в Україні
42.Філософське розуміння руху.Рух і спокій.Основні форми руху матерії
У сучасній філософії поняття рух розкривається як будь-яка зміна взагалі. Абсолютного спокою, рівноваги немає. Всякий спокій, рівновагу відносні, так як є визначення стану руху. У всіх матеріальних об'єктах, які постають як стабільні системи, відбувається рух частинок, атомів, молекул. Відносний спокій, розуміється як момент тимчасової стійкості і рівноваги, властивий будь-якому конкретному станом матерії. Він надає їй якісну визначеність. Завдяки йому існують межі речей, світ постає як різноманіття якісно-кількісних утворень.
Форми руху конкретизують процес руху.
Форма руху відображає своєрідні типи змін якісно східних матеріальних об'єктів та особливості їх взаємодії. Іноді форму руху матерії визначають як специфічну організацію зв'язків між взаємодіючими елементами або групи змін, об'єднаних спільністю підпорядкування певним законам. На даний момент найбільшу популярн здобула наступна класифікація форм руху: субатомному-фізична, хімічна, молекулярно-фізична, геологічна, біологічна і соціальна
43.Простір і час як атрибути буття.Основні загальнонаукові концепції
Одні філософи вважали простір і час об'єктивними характеристиками буття, інші - суб'єктивними поняттями, що характеризують наш спосіб сприйняття світу. Але простір і час є такими ж об'єктивними характеристиками буття, як його матеріальність. В історії філософії існували дві точки зору про ставлення простору і часу до матерії. Субстанційні концепція характеризувала простір і час як самостійні сутності, що існують поряд з матерією і незалежно від неї. Це вело до висновку про незалежність властивостей простору і часу від характеру протікання в них матеріальних процесів.
Простір і час являють собою форми, які виражають певні способи координації матеріальних об'єктів та їх станів. Змістом цих форм є рухома матерія, матеріальні процеси, і саме особливості та характер останніх повинні визначати їх основні властивості. Загальна теорія відносності показала залежність просторово-часових властивостей від руху і взаємодії матеріальних систем.
45.Культура як спосіб буття людини.Культура і цивілізація
Поняття цивілізації походить від латинського слова "civis" "громадянин". На думку більшості сучасних досліджень цивілізація означає наступну за варварством ступінь культури, яка поступово привчає людину до цілеспрямованим, упорядков спільним діям із собі подібними, що створює найважливішу передумову культури. Так, "цивілізований" і "культурний" сприймаються як поняття однопорядковие, але цивілізація і культура не синоніми .Вельми часто цивілізації виділяються за релігійною ознакою. А Тойнбі та С. Хантінгтон вважали, що релігія є однією з основних характеристик цивілізації і навіть визначає цивілізацію.
Тепер звернемося до співвідношення культури і цивілізації. Цивілізація висловлює щось спільне, раціональне, стабільне. Вона являє собою систему відносин, закріплених у праві, у традиціях, способах ділового і побутового поведінки. Вони утворюють механізм, що гарантує функціональну стабільність суспільства. Цивілізація визначає загальне в співтовариствах, що виникають на базі однотипних технологій.
Культура - є вираз індивідуального начала кожного соціуму. Якщо функція цивілізації - забезпечення загальнозначущої, стабільного нормативного взаємодії, то культура відбиває, передає і зберігає індиві начало в рамках кожної даної спільності.