46.Природне й соціальне,типове й індивідуальне в людині

Специфіка філософського підходу полягає в тому, що у філософії людина розглядається як цілісність, людина і світ людини в його основних проявах.

Питання про співвідношення в людині природного і соціального вирішувалося по-різному. Тут існують два односторонніх підходу. Перший - це натуралістичний підхід до людини, перебільшують значення в ньому природного початку, що впливає на його життя і поведінку, а значить і на розвиток суспільства. У минулому це проявилося в соціальному дарвінізм, представники якого переносили біологічні закономірності, наприклад, природний відбір на розвиток суспільства.

Інша крайність при розгляді проблеми людини - це визнання в ньому тільки соціального початку та ігнорування при цьому біологічної боку його природи. Звичайно, людина - це перш за все істота соціальна, але в той же час він є вищим ступенем у розвитку живих організмів на Землі.

47.Людина як особистість, їі сутність.Соціально-історична типологія

Людина – істота складніша, ніж це здається у повсякденній уяві. Вже атомісти говорили про два тіла людини. Одне, фізичне, яке складається з атомів тілесних, а друге тіло – душа, яка складається з атомів якісно відмінних від тілесних. Душа поширена по всьому тілу і складає ніби друге тіло. Піфагор говорив уже про три тіла людини: тіло фізичне, душа, тонка колісниця душі. У поширених релігійно-окультних уявленнях мова йде про чотири тіла людини, що у різних навчаннях визначаються по-різному.

	Перше тіло	Друге тіло	Третє тіло	Четверте тіло
Християнство	Плотське тіло	Природне тіло	Духовне тіло	Божественне тіло
Східні вчення	“Візок” тіло	“Кінь” почуття, емоції	“Кучер” розум	“Пан” Я, свідомість, воля
Теософія поР. Штайнеру	Фізичне тіло	Ефірне,тонке тіло	Астральне тіло.Душа	Ментальне тіло. Дух
Теософія поГ.Гурджієву	Фізичне тіло	Астральне тіло	Ментальне тіло	Причинне тіло

48.Проблеми смерті,безсмертя і сенсу життя людини

Розглядаючи з різних сторін проблему людини не можна оминути й питання про життя і смерті. Ще стародавні римляни залишили нам у спадок крилаті слова: "Memento mori!" - Пам'ятай про смерть. Смерть - природний кінець кожній живої істоти. Людина на відміну від всіх інших живих істот усвідомлює свою смертність. Ще в давні часи єгиптяни стверджували, що земне існування людини виступає як підготовка до загробному буття. ще в давнину народилася ідея вічності й безсмертя душі, покликана пом'якшити трагізм смерті і по-своєму подолати кінцівку життя.

49.Антропогенез. Антропосоціогенез і розвиток свідомості.Діяльнісна

Антропогене́з — походження і розвиток усіх видів роду Люди розглянуті в біологічному , психічному і соціокультурному плані.В основі уявлень про антропог лежить симіальна (лат. simia — мавпа) гіпотеза походження людини від мавпопод Ч. Дарвіном (1871). Антропосоціогенез - це процес становлення і розвитку людини, як соціальної істоти суб'єкта свідомості і діяльності, частина біологічної еволюції, яка призвела до появі виду Homo sapiens.Фундаментальним відзнакою стада тварин від людського суспільства є наявність в людському суспільстві формуються свідомістю людей соціальних законів.

Головний висновок Ч. Дарвіна - генетична спорідненість людини з твариною, отже, природне, природне походження людини в процесі еволюції, основними механізмами якої є спадковість і природний добір, здійснюваний у процесі боротьби за існування. Власне виникнення людини з мисленням і мовою, здатного до трудової діяльності спільно із собі подібними, було розглянуто Ф. Енгельсом, прихильником трудової гіпотези походження людини і суспільства.