38.Філософське розуміння світу і буття.Основні форми буття

Аналіз буття як найбільш загального філософського поняття пов'язують з діяльністю античної школи Елейська школа (Парменід, Зенон, меліса). Елейська школа першими спробували зрозуміти світ, застосовуючи до різноманіття речей гранично загальні поняття: буття, небуття, рух, ціле, подільність, неподільність. У результаті вони ототожнили поняття буття із самим буттям. Вважаючи, що "все є буття, а небуття немає", вони тим самим відкинули мінливість, рухливість буття в цілому. Зенон у своїх знаменитих апорія (парадокси) намагався логічно підтвердити і довести, що рух і подільність лише думку, наша ілюзія. За дану концепцію Елейська школа зазнали критики з боку Платона, Арістотеля, Секста Емпірика ін, але вони першими поставили питання про буття як таке, про її цілісність, про збіг думки про буття з ним самим.

Буття як реальність багатогранно, надзвичайно складно по структурі. Залежно від підстав виділяють різні сфери, рівні і градації буття. Наприклад, можна розглядати буття як єдність таких сфер:

1. Матеріально-предметне буття. Це світ чуттєво сприйманих об'єктів, які впливають на свідомість, мислення через органи почуттів.

2. Об'єктивно-духовне буття. Це духовне життя людини в її соціальності: світ думок, наукових теорій, пізнання, світ духовних цінностей, світ філософії

3. Громадсько-істор буття. Включає в себе як матері, так і духовні елем буття.

4. Суб'єктивно-особистісне буття. Воно включає в себе також матеріальний і духовний елементи, але це життєдіяльність вже конкретного індивіда з його неповторним індивідуальним досвідом, конкретними особистісними проявами буття

39.Матерія як об’єктивна реальність.Філософське й природничо-наукове

Визначень поняття матерії безліч. Багато філософів вважають, що в якості початкового визначення слід взяти наступне: матерія - це об'єктивна реальн, існуюча незалежно від людської свідомості і відображається ним.Матерія, як об'єктивна реальність характеризується нескінченною кількістю властивостей. найважливішими її властивостями, її атрибутами, є простір, час і рух.

Матерія як філософська категорія визначає найбільш суттєві властивості реального буття світу – пізнаного і ще не пізнаного. До таких суттєвих ознак належать: цілісність, невичерпність, мінливість, системна упорядкованість та інше. Системність як фундаментальна властивість матерії визначає методологію сучасного наукового пізнання. Розрізняють такі структурні рівні матерії: неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти); органічний (організмений, підорганізмений, понадорганізмений); соціальний (особистість, родина, плем'я, народність, нація, клас, суспільство, людство).

Отже, в історії розвитку філософської думки поняття матерії проходить складний шлях розвитку, постійно уточнюється, поглиблюється, збагачується новими властивостями, відображає рівень розвитку пізнання людиною світу.

Отже, логічне визначення поняття матерії можна дати лише по відношенню до людини, її свідомості, відчуттів, а саме: матерія є філософська категорія для позначення об’єктивної реальності, котра існує незалежно від людини та її свідомості і відображається з допомогою її відчуттів.