3.4. Види конституційно-правових відносин

Існує різноманітна класифікація конституційно-правових відно­син. Найпоширеніша - за їхніми суб'єктами.

1. Відносини, в яких однією зі сторін є народ або держава загалом.У правовідносинах цього виду втілюється повновладдя народу та його основні засади (наприклад, ст. 5 Конституції України - "Носієм сувере­нітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування", чи ст. 12 Конституції України - "Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців,які проживають за межами держави").

2. Відносини, в котрих суб'єктами з однієї сторони держава,а з іншої — автономне утворення (ст. 134 Конституції України —"Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою части­ною України...").

3. Конституційно-правові відносини між державними органами (між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України — пункти 11, 13 ст. 85 Конституції України; між про­куратурою й органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство - ч. З ст. 121 Конституції України).

4. Відносини, в яких сторонами є державні органи, депу­тати, об'єднання громадян, громадяни (між громадянами й органами державної влади та місцевого самоврядування -ст. 38 Конституції України; між народним депутатом ї Кабінетом Міністрів України, керівниками інших органів державної влади й органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, -ст. 86 Конституції України та ін.).

За терміном дії конституційно-правові відносини поділяються на постійні (статус громадянства, що припиняється зі смертю громадянина чи його виходом з громадянства) й тимчасові (державно-правові відносини, пов'язані з організацією та про­веденням референдумів, виборів).

Виділяють також матеріальні (у них визначається зміст прав і обов'язків суб'єктів правовідносин) та процесуальні відносини (процедура реалізації матеріальних норм).

За цільовим призначенням розрізняють правоустановні та правоохоронні конституційно-правові відносини.

3.5. Юридичні факти в конституційному праві

Наявність конституційно-правових норм і суб'єктів конститу­ційного права недостатня для виникнення конституційно-правових-відносин. Для того, щоб вони виникли, потрібні певні життєві обставини, які, зазвичай, називають юридичними фактами.

Конституційно-правові факти-це факти реальної дійсності, з настанням яких виникають певні юридичні наслідки (з'явля­ються, змінюються чи припиняються конституційно-правові відно­сини). Вони виконують важливу функцію - залучають суб'єктів до конституційно-правових відносин. Отже, юридичні факти - це обставини, з якими пов'язані власне існування конституційно-правових відносин, їх виникнення, зміна та припинення.

У юридичній літературі використовується різноманітна класи­фікація юридичних фактів, але найбільш обґрунтованою є та. в основу якої покладено названі нижче критерії.

1. Наслідки, що їх спричиняє юридичний факт: право-утворювальні (утворення Верховною Радою України районів — п. 29 ст. 85 Конституції України; утворення Кабінетом Міністрів України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади - п. 9^і ст. 116 Конституції України), правозмінні (обрання Президента України, досягнення громадянином встановленого Законом віку, набуття особою громадянства України), правоприпинювальні припиняють відносини одного порядку та спону­кають становлення правовідносин іншого порядку припинення депутатських повноважень, вихід з громадянства).

2. Форма юридичних фактів: позитивні (зумовлюють певні юридичні наслідки: обрання народним депутатом, набуття Громадянства, складення присяги Президентом України) І а негативні (не спричиняють юридичних наслідків – прикладом таких фактів є дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі, якщо протягом 20 діб з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несуміс­ності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто - п. 5 ст. 81 Конституції України).

3. Характер дії юридичного факту: факти обмеженої (одноразової) дії (захист громадянином своїх конституційних прав у суді) та факти-стани (існують неперервно, тривалий час, постійно породжуючи юридичні наслідки - стан громадянства, пере­бування в шлюбі, на військовій службі тощо).

4. Характер зв'язку факту з індивідуальною волею особи – юридичні події (такі обставини, що об'єктивно не залежать від полі та свідомості людей: народження чи смерть фізичної особи;досягнення нею відповідного віку - "право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягай на день І\ проведення вісімнадцяти років" (ст. 70 Конституції України); настання відповідного строку - "чергові вибори ПрезидентаУкраїни проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України" (ч. 5 ст. 103 Конституції України) та юридичні дії (залежать від волі суб'єкта: наприклад, відповідно до ст. 36 Конституції України, для реалізації права Об'єднуватись у політичні партії та інші громадські організації досягнення громадянином відповідного віку не є єдиною і вирі­шальною умовою. Потрібні ще воля та бажання громадянина стати•І непом такої партії, організації, тобто його згода), що поділяються на правомірні (відповідають вимогам норм права) та неправомірні (не відповідають вимогам норм права). Правомірні дії поділя­ються на юридичні акти (спрямовані на досягнення певних право-mix наслідків - подання заяви про прийняття в громадянство; акти державних органів) і юридичні вчинки (не пов'язані зі вступом людей у .конкретні правовідносини та незалежно від наміру особи тягнуть юридичні наслідки, приміром, народження дитини у осіб, які перебувають у фіктивному шлюбі, породжує всі юри­дичні обов'язки стосовно її утримання та виховання).

5. За складом - прості (складаються з одного факту, якого достатньо для настання юридичних наслідків - "прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України" - ст. 115 Конституції України), та складні (становлять певну сукупність окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків (наприклад, для виникнення депутатських відносин необхідна сукупність таких юридичних фактів: бути громадянином України, досягти 21 року, мати право голосу, про­живати в Україні протягом останніх 5 років — ст. 76 Конституції України).

Джерела конституційного права