- •Тема 1. Конституційне право - галузь національного права України
- •Тема 9. Конституційно-правові основи організації державної влади в Україні
- •Тема 10. Місцеве самоврядування в Україні
- •1.1. Предмет конституційного права України
- •1.2. Методи конституційного регулювання
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •2.1. Поняття системи конституційного права
- •2.2. Принципи конституційного права
- •2.3. Конституційно-правові норми
- •2.4. Інститути конституційного права
- •3.1. Поняття конституційне-правових відносин
- •3.2. Суб'єкти конституційно-правових відносин
- •3.3. Об'єкти конституційно-правових відносин
- •3.4. Види конституційно-правових відносин
- •3.5. Юридичні факти в конституційному праві
- •41. Поняття та основні риси джерел конституційного права
- •4.2. Види джерел конституційного права України
- •5.1. Поняття конституції
- •5.2. Історичні етапи становлення конституції як Основного Закону
- •5.3. Основні етапи становлення Конституції України
- •5.4. Класифікація конституцій
- •5.5. Структура та способи прийняття конституцій
- •5.6. Фактична та юридична конституції
- •5.7. Структура Конституції України
- •5.8. Функції та принципи Конституції України
- •5.9. Порядок внесення змін до Конституції України
- •6.1. Поняття, сутність, принципи та система конституційного ладу України
- •6.2. Конституційні основи державного ладу України
- •6.4. Державна мова в Україні
- •6.5. Територіальний устрій України
- •6.6. Державні символи України
- •7.1. Поняття прав і свобод людини та громадянина
- •7.2. Поняття громадянства
- •7.3. Принципи громадянства України
- •7.4. Підстави та форми набуття громадянства України
- •7.5. Підстави та форми припинення громадянства України V
- •7.6. Органи, що вирішують питання, пов'язані з громадянством України
- •7.7. Правовий статус іноземців і осіб без громадянства в Україні
- •7.8. Система прав і свобод людини та громадянина
- •7.9. Рівноправність громадян
- •7.10. Соціально-економічні та культурні права
- •7.12. Особисті права та свободи громадян
- •7,13. Колективні права українського народу
- •7.14. Конституційні обов'язки громадян України
- •7.15. Гарантії конституційних прав, способи їх здійснення та захисту
- •7.16. Права та свободи громадян в умовах надзвичайного стану
- •Тема 8.
- •8.1. Поняття і значення виборів
- •8.2. Види виборів
- •8.3. Види виборчих систем
- •8.4. Принципи виборів
- •8.5. Українське законодавство про вибори й основні стадії виборчого процесу
- •8.6. Поняття референдуму
- •8.7. Види референдуму
- •8.8. Всеукраїнський референдум
- •9,1. Загальні засади організації органів державної влади та місцевого самоврядування
- •9.2. Поняття парламенту
- •9.2. Верховна Рада - парламент України
- •9.4. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •9.5. Основні форми діяльності Верховної Ради України
- •9.6. Зміст основних повноважень Верховної Ради України
- •9.7. Законодавчий процес в Україні та його стадії
- •9.8. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •9.9. Поняття та становлення інституту президента в Україні
- •9.10. Основні напрямки діяльності та повноваження Президента України
- •9.11. Вибори Президента України
- •9.12. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •9.13. Склад Кабінету Міністрів України
- •9.14. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •9.15. Центральні органи виконавчої влади
- •9.16. Місцеві органи виконавчої влади
- •9.17. Поняття, ознаки та функції судової влади
- •9.18. Судова система України
- •9.19 Основні засади українського судочинства
- •9.20. Правовий статус суддів
- •9.21. Вища рада юстиції
- •9.22. Конституційний Суд України
- •9.23. Прокуратура України
- •Тема 10
- •10.1.Поняття самоврядування
- •10.2. Система місцевого самоврядування
- •10.3. Основні принципи місцевого самоврядування
- •10. Судового захисту прав місцевого самоврядування -
- •10.4. Матеріальна та фінансова основи й повноваження місцевого самоврядування
7.15. Гарантії конституційних прав, способи їх здійснення та захисту
Конституція України закріплює цілий комплекс гарантій прав та свобод людини і громадянина. Умовно їх можна поділити на дві групи:
1) загальні гарантії — стосуються всіх або більшості прав і свобод;
2) спеціальні гарантії—щодо певних прав і свобод або їх груп.Своєю чергою, серед загальних гарантій виділяють:- економічні; - політичні; -юридичні.
Основні економічні гарантії: володіння, користування та розпорядження власністю (ст. 41), вільний вибір праці (ст. 43), соціальна діяльність держави (ст. 3) та ін.
Політичні гарантії прав пов'язані з різними формами здійснення влади народу: загальні та "чесні" вибори, проведення з принципових питань референдумів, участь громадян в управлінні державою (ст. 5), поділ влад (ст. 6).
Важливою юридичною гарантією вважається існування правової держави (ст. 1), зв'язаної законами, що несе відповідальність перед особою, зобов'язана захищати громадянина і його права (ст. 3). Юридичні гарантії пов'язані зі способами здійснення основних прав, допомогою органів держави в їх реалізації, їх захистом. Особливе значення має роль суду.
Конституція та законодавство передбачають різні способи здійснення (реалізації) основних прав:
-явочний; -заявний; -дозвільний порядок.
У першому випадку - явочний порядок — для здійснення передбачених конституцією прав не потрібно ніяких додаткових звернень до органів держави. Можливо безпосередньо проводити збори в закритому приміщенні, наприклад, з питання про роль комуністів у країні, чи обнародувати в газеті свої міркування про державний лад України. У цьому разі при порушенні законів можлива судова відповідальність.
Заявний порядок передбачає завчасну, в передбачений законом термін, інформацію державних органів, а іноді організацій, підприємств, інших громадян або їх об'єднань про намір реалізувати якесь право (приміром, про те, що готується страйк, необхідно попередити адміністрацію підприємства, установи, організації за сім днів). Недотримання цієї умови може призвести до визнання цієї акції судом незаконною з усіма відповідними наслідками (суд може оштрафувати профспілку й організаторів незаконного страйку, міліція має право розігнати демонстрацію, якщо вона заважає руху).
Для здійснення деяких конституційних прав встановлено дозвільний порядок (вуличні демонстрації за участю великої кількості людей).
У демократичній державі її органи та посадові особи зобов'язані сприяти громадянам у здійсненні їхніх конституційних прав у формах, визначених спеціальними законами. Так, для здійснення виборчої кампанії (реалізації виборчого права громадян) держава безкоштовно надає виборчим об'єднанням час для виступу в державних засобах масової інформації, виділяє певну суму грошей у фонд кандидатів (партій), виборчим комісіям безкоштовно надаються державні приміщення. Сприяння державних органів проявляється в охороні демонстрацій від злочинних дій з боку певних громадян або груп, в організації спеціальних органів для працевлаштування безробітних (реалізація права на працю). Поняття "соціальна держава", переважно, і пов'язано з допомогою в забезпеченні соціальних запитів громадян, зокрема їхніх соціально-економічних і культурних прав. Захист конституційних прав може здійснюватися:
громадянами (наприклад, необхідна оборона при замаху з боку хулігана на недоторканність особи);
об'єднаннями громадян (захист професійними спілками конституційного положення про своєчасне одержання винагороди за працю чи від незаконного звільнення);
— органами державної влади та місцевого самоврядування в межах своїх повноважень і відповідними посадовими особами;
- підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності;
засобами масової інформації;
спеціалізованими державними та громадськими органами й організаціями у справі захисту прав і свобод людини та громадянина (адвокатура, нотаріат тощо);
- судовим захистом (особливе значення).
Подібно до конституцій інших країн, Конституція України встановлює, що її норми є нормами прямої дії (ст. 8), інакше кажучи, - права та свободи, закріплені в Конституції України, є нормами безпосередньої дії, отож, з позовом про їх порушення можна звертатися прямо до суду, для цього не потрібно яких-небудь додаткових законів або інструкцій.
Конституцією України запроваджена посада Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст. 101), на якого покладено обов'язок здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Така посада існує в багатьох країнах світу, але називається дещо інакше-омбудсмен, народний захисник, посередник та ін.
Нарешті, громадяни України мають право звертатися за захистом своїх конституційних прав і свобод, які передбачені міжнародними пактами про права людини, до Міжнародного суду Європейського союзу в Страсбурзі. Та це можливо лише після того, коли будуть вичерпані можливі засоби захисту прав усередині країни.