7.4. Підстави та форми набуття громадянства України

Законодавством України передбачені різні способи набуття громадянства України.

1. За народженням, який ще називається "філіація" (від фр. "filiation" — зв'язок, наступництво, розвиток у формі наступництва, повторення), набувається на основі двох принципів: "права крові" і та "права ґрунту". Суть "права крові" полягає в тому, що дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження; "права ґрунту" дитина стає громадянином тієї держави, на тери­торії якої вона народилася, незалежно від громадянства батьків. Одержання громадянства за народженням є основною формою набуття особою статусу громадянина держави в більшості країн світу. У нормах законодавства України, що регулюють набуття громадянства України, поєднуються принципи права крові та права ґрунту. Так, згідно зі ст. 12 Закону України "Про громадян­ство України", дитина, батьки якої на момент її народження пере­бували в громадянстві України, набуває громадянства України не залежно від того, чи народилася вона на території України, чи за її межами. Відповідно до ст. 14 цього ж Закону, дитина, що народилася на території України від осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, набуває громадянства України.

2. За походженням. Особа, котра сама чи хоча б один з її батьків, дід або баба, повнорідні брат чи сестра народились або постійно проживали до 16 липня 1990 р. на території, що стала територією України, а також на інших територіях, які належали до складу УНР, ЗУНР, Української Держави, УСРР, Закарпат­ської України, УРСР, і є особою без громадянства чи іноземцем, яка взяла зобов'язання припинити іноземне громадянство та по­дала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України.

3. Прийняття до громадянства України, що визначається як натуралізація, та полягає в наданні органами державної влади країни громадянства заінтересованій особі на її прохання.У світовій практиці натуралізація є найбільш поширеним способом надання громадянства. Виділяють натуралізацію індивідуальну та натуралізацію .внаслідок правонаступництва держави.

У кожній країні на законодавчому рівні встановлюються певні умови, що є обов'язковими для набуття громадянства, їхньою метою є прагнення захистити інтереси держави та забезпечити нормальне входження в нове суспільство людини, що набуває громадянства.

Необхідні умови прийняття особи до громадянства України:

- визнання і дотримання Конституції України та законів України;

-неперебування особи в іноземному громадянстві (ґрунтується на одному з основних принципів громадянства України - прин­ципі єдиного громадянства України);

• безперервне проживання особи на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років (не поширюється і на осіб, які виявили бажання стати громадянами України, за умови, якщо вони народилися чи довели, що хоча б один з їхніх батьків, дід або баба народилися на території України);

• знання української мови в обсязі, достатньому для спілку­вання (не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади -сліпі, глухі, німі);

• наявність у особи законних джерел існування (не поширюється на осіб, яким надано статус біженців в Україні чи притулок).

Не приймаються в громадянство України: 1) особи, що вчинили злочин проти людства, держави, особи, геноцид; 2) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості; 3) ті, що перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин в іншій державі; 4) ті, що перебувають на військовій службі, в органах безпеки, правоохоронних органах, органах юстиції інших держав.

4. Поновлення в громадянстві (репатріація чи реінтеграція). Застосовується до осіб, які раніше перебували в громадянстві України, але втратили його з якихось причин. Репатріаціявідрізняється від натуралізації спрощеним порядком набуття громадянства.

5. На підставах, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.