- •Тема 1. Конституційне право - галузь національного права України
- •Тема 9. Конституційно-правові основи організації державної влади в Україні
- •Тема 10. Місцеве самоврядування в Україні
- •1.1. Предмет конституційного права України
- •1.2. Методи конституційного регулювання
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •2.1. Поняття системи конституційного права
- •2.2. Принципи конституційного права
- •2.3. Конституційно-правові норми
- •2.4. Інститути конституційного права
- •3.1. Поняття конституційне-правових відносин
- •3.2. Суб'єкти конституційно-правових відносин
- •3.3. Об'єкти конституційно-правових відносин
- •3.4. Види конституційно-правових відносин
- •3.5. Юридичні факти в конституційному праві
- •41. Поняття та основні риси джерел конституційного права
- •4.2. Види джерел конституційного права України
- •5.1. Поняття конституції
- •5.2. Історичні етапи становлення конституції як Основного Закону
- •5.3. Основні етапи становлення Конституції України
- •5.4. Класифікація конституцій
- •5.5. Структура та способи прийняття конституцій
- •5.6. Фактична та юридична конституції
- •5.7. Структура Конституції України
- •5.8. Функції та принципи Конституції України
- •5.9. Порядок внесення змін до Конституції України
- •6.1. Поняття, сутність, принципи та система конституційного ладу України
- •6.2. Конституційні основи державного ладу України
- •6.4. Державна мова в Україні
- •6.5. Територіальний устрій України
- •6.6. Державні символи України
- •7.1. Поняття прав і свобод людини та громадянина
- •7.2. Поняття громадянства
- •7.3. Принципи громадянства України
- •7.4. Підстави та форми набуття громадянства України
- •7.5. Підстави та форми припинення громадянства України V
- •7.6. Органи, що вирішують питання, пов'язані з громадянством України
- •7.7. Правовий статус іноземців і осіб без громадянства в Україні
- •7.8. Система прав і свобод людини та громадянина
- •7.9. Рівноправність громадян
- •7.10. Соціально-економічні та культурні права
- •7.12. Особисті права та свободи громадян
- •7,13. Колективні права українського народу
- •7.14. Конституційні обов'язки громадян України
- •7.15. Гарантії конституційних прав, способи їх здійснення та захисту
- •7.16. Права та свободи громадян в умовах надзвичайного стану
- •Тема 8.
- •8.1. Поняття і значення виборів
- •8.2. Види виборів
- •8.3. Види виборчих систем
- •8.4. Принципи виборів
- •8.5. Українське законодавство про вибори й основні стадії виборчого процесу
- •8.6. Поняття референдуму
- •8.7. Види референдуму
- •8.8. Всеукраїнський референдум
- •9,1. Загальні засади організації органів державної влади та місцевого самоврядування
- •9.2. Поняття парламенту
- •9.2. Верховна Рада - парламент України
- •9.4. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •9.5. Основні форми діяльності Верховної Ради України
- •9.6. Зміст основних повноважень Верховної Ради України
- •9.7. Законодавчий процес в Україні та його стадії
- •9.8. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •9.9. Поняття та становлення інституту президента в Україні
- •9.10. Основні напрямки діяльності та повноваження Президента України
- •9.11. Вибори Президента України
- •9.12. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •9.13. Склад Кабінету Міністрів України
- •9.14. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •9.15. Центральні органи виконавчої влади
- •9.16. Місцеві органи виконавчої влади
- •9.17. Поняття, ознаки та функції судової влади
- •9.18. Судова система України
- •9.19 Основні засади українського судочинства
- •9.20. Правовий статус суддів
- •9.21. Вища рада юстиції
- •9.22. Конституційний Суд України
- •9.23. Прокуратура України
- •Тема 10
- •10.1.Поняття самоврядування
- •10.2. Система місцевого самоврядування
- •10.3. Основні принципи місцевого самоврядування
- •10. Судового захисту прав місцевого самоврядування -
- •10.4. Матеріальна та фінансова основи й повноваження місцевого самоврядування
8.5. Українське законодавство про вибори й основні стадії виборчого процесу
На сьогодні систему чинного українського виборчого законодавства утворюють чотири групи нормативних актів:
Конституція України;
система спеціальних Законів України про вибори: "Про , вибори народних депутатів України", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про вибори Президента України", "Про Центральну виборчу комісію" та ін.;
3) нормативно-правові акти конституційного законодавства: Закони України "Про громадянство України", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про політичні партії в Україні" тощо;
4) положення нормативних актів суміжних галузей, що регулюють виборчий процес: норми адміністративного, кримінального, трудового, житлового, цивільного, фінансового й інших галузей права.
Виборчий процес — це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного та кількісного складу органів державної влади, місцевого самоврядування й обрання посадових осіб.
Основні стадії виборчого процесу: призначення виборів; утворення виборчих округів і дільниць; призначення виборчих комісій; висування та реєстрація кандидатів, складання й оголошення списків виборців і виготовлення інших виборчих документів; передвиборча агітація; голосування; підрахунок голосів та визначення результатів виборів; реєстрація обраних осіб; опублікування підсумків виборів.
8.6. Поняття референдуму
Референдум (від лат. "Referendum" - те, що має бути повідомлено) — це голосування всього населення держави чи певної його частини з метою вирішення найважливіших питань державного та суспільного життя. У більшості країн світу рішення, прийняті на референдумі, мають вищу юридичну силу. Вони не потребують затвердження державними органами та можуть бути скасовані чи змінені лише іншим референдумом.
Референдум - один з найважливіших засобів прямої, безпосередньої демократії. ІЗін має перевагу перед представницькою демократією: народ виявляє свою волю безпосередньо, а не через представників. Оскільки питання, що виноситься на референдум, має, зазвичай, політичне значення, воно має бути доступним для розуміння пересічного виборця. «Тож коли референдум з такого складного питання, як конституція, проводиться без1 попереднього обговорення населенням і без достатнього роз'яснення, то він дає іноді негативні наслідки (у деяких країнах на референдумах схвалювалися реакційні конституції - скажімо, в Греції в 1968 р. при режимі "чорних полковників").
В одних країнах загальнодержавні референдуми проводяться досить часто (Швейцарія), в інших за всю їх історію не було жодного такого референдуму (США).
На референдум, звичайно, виносять питання, що передбачає позитивну ("так'') чи негативну ("ні") відповідь виборця. Рішенням вважається більшість позитивних або негативних відповідей. Можливий й інший варіант, коли пропонується вибір з декількох можливих рішень. Він може обрати одне з рішень або дати позитивну відповідь на декілька варіантів. В останньому випадку рішенням референдуму вважається варіант, який набрав найбільшу кількість позитивних відповідей.
Питання, що виноситься на референдум, або сукупність запропонованих відповідей називається формулою референдуму.
Організація референдуму аналогічна виборам, але на референдумі виборець голосує не за яку-небудь кандидатуру чи партійний список, а за пропозицію, в якій полягає вирішення того чи того питання. Для проведення референдуму складають списки виборців, утворюють виборчі комісії, проводять агітаційну та роз'яснювальну кампанії, підрахунок голосів і визначення результатів референдуму.