5.3. Основні етапи становлення Конституції України

Конституційні традиції українського народу сягають глибини століть. Це і "Руська правда" (XI століття), і Статті Богдана Хмельницького (1654 p.), і Конституція Пилипа Орлика (1710 p.), інші нормативно-правові акти.

Найімовірніше потрібно вважати, що першим актом, який започаткував національне конституційне право, був IV Універсал Центральної Ради (січень 1918 p.), який політико-правовим чином оформив Україну як незалежну, самостійну, суверенну державу. На його основі було розроблено багато правових документів, зокрема й Конституцію УНР (1918 p.), яка хоч і не набула чинності, але стала своєрідним акумулятором традицій і надбань українського конституційного досвіду. Український конституціоналізм того часу досить плідно використав надбання світового конституціоналізму.

Так розпочався період становлення українського консти­туційного права, розвиток якого, на жаль, був перерваний встановленням промосковської державної влади, юридичним оформленням якої стали Конституції України радянського періоду 1919, 1929, 1937, 1978рр. Усі вони відповідали конкрет­ному етапові розвитку соціалістичного ладу, але мали й спільні риси - проголошували народовладдя та зосередження всієї влади в руках Рад, закріплювали широкий перелік демократичних прав і свобод, скасовували приватну власність і інші соціальні пере­творення. З формально-юридичного боку Конституції Радянської України відзначалися демократизмом, чіткістю формулювань, широкими соціальними гарантіями, що забезпечувало їхній по­рівняно високий світовий авторитет. Однак слабким їхнім місцем була декларативність більшості положень, відчутний пріоритет держави над особою, до того ж, втілюючи ідеї марксизму-ленінізму, вони були лише передавальним ланцюгом, своєрідним дублікатом Конституції СРСР.

Про окреме конституційне право України тоді навіть не йшлося.. Та тріумфальне верховенство радянської концепції конститу­ціоналізму було ліквідоване з прийняттям Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 р. і Акта про про­голошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

Конституційний процес в Україні після здобуття нею незалежності пройшов такі етапи:

1. підготовка кількох нових проектів Конституції України, що відображали позиції різних політичних партій і угруповань;

2. створення Конституційної комісії та її робочих груп, які за період 1991-1996 pp. підготували та розглянули кілька про­ектів Конституції України;

3. винесення одного з проектів на загальнонародне обговорення, що тривало кілька місяців; аналіз результатів обговорення та внесення відповідних змін до тексту проекту Конституції України;

4. активізація роботи над проектом Конституції України після обрання Верховної Ради України нового скликання та Президента України в 1994 p.;

5. укладення в червні 1995 р. між Верховною Радою України та Президентом України Конституційного договору;

6. підготовка нового проекту Конституції України; прийняття Конституції України Верховною Радою України 28 червня 1996 р.