9.23. Прокуратура України

Прокуратура (від лат. "procure" - "піклуюсь", "забезпечую", "запобігаю") - державний орган, який здійснює найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів на території України. В державному механізмі вона постає як самостійна державно-правова інституція, котра при реалізації своїх повноважень тісно пов'язана з усіма гілками влади. Правовий статус прокуратури України закріплено в Розділі VII Конституції України (статті 121-!23), та в Законі України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р.

Стаття 121 Конституції України проголошує, що прокуратура України становить систему, яку створюють Генеральна про­куратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, . областей, міст Києва та Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Єдність системи забезпечується тим, що нижчестоящі прокурори підпорядковуються вище­стоящим, а всі прокурори — Генеральному прокуророві України. Вона зумовлена єдиним завданням, функціями, принципами організації та діяльності, повноваженнями прокуратури щодо виявлення правопорушень і засобами реагування на них.

Найвищою ланкою системи прокуратури є Генеральна про­куратура України, котру очолює Генеральний прокурор України. Він призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України строком на п'ять років (може призначатися на повторний строк). Парламент може висло­вити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Підставою для цього можуть бути, наприклад, учинення злочину чи проступку, що не сумісний з посадою прокурора, порушення Конституції України.

Конституція України закріплює за прокуратурою такі функції:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, передбачених законом;

- нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-розшукову роботу, дізнання, досудове слідство;

• нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

• нагляд за дотриманням прав і свобод людини та громадя­нина, додержанням законів з цих питань органом виконавчої влади органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами.

Усіх нижчестоящих прокурорів призначає Генеральний про­курор України строком на п'ять років. Прокурорами та слідчими прокуратури можуть призначатися тільки громадяни України, що мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості й досягай встановленого законом віку (для прокурорів району та міста - не молодші за 25 років). Особи, що не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначає Генеральний прокурор України.

Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно від посад і стажу роботи. Початковим класним чином є чин молодшого юриста, найвищим (одинадцятим) державного радника юстиції України.