- •1. Міжнар. Фінанси, їх розвиток та функції
- •2.Мф та їх складові. Світове фін. Середов. Та його взаємозв’яз. Зі світовим ек. Середов.
- •3. Суб’єкти мф та їх хар-ка.
- •4.Міжнародне фінансове право.
- •5.Сис-ма мф, яка регулює фін. Діяльність суб’єктів мф.
- •6.Мф політика та її складові.
- •7.Валютна політика та її форми.
- •8.Кредитна пол.-ка як складова мф пол.-ки.
- •9.Податк. Політика як складова мф політики.
- •10.Валютне регулювання.
- •11.Сутність глобалізації. Глобальні виклики світової ек-ки.
- •56. Методика мвф складання пб та сучасна класифікація статей пб за методикою мвф.
- •73.Хар-ка спот–ринку : поняття, учасники, операції, звичаї.
- •74.Поняття валютної позиції та її форм. Привести приклади валютних позицій.
- •75-76.Строковий валютний ринок. Строкові операції валютного ринку та їх видів.
- •77.Форвардні валютні операції. Методи котирування форвардного курсу.
- •78.Ф’ючерсна валютна операція. Поняття ордеру у ф’ючерсній торгівлі та основні його видів.
- •79.Операції “своп”. Мотивація здійснення “своп” - операцій. Класифікація свопів (типи та види).
- •80.Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •81.Арбітражні операції : поняття та види.
- •82.Міжнародний фондовий ринок :структура та сучасні тенденції розвитку.
- •83.Довгострокові боргові цінні папери на міжнародному фондовому ринку.
- •84.Іноземні облігації та єврооблігації . Порівняльна характеристика.
- •85.Особливості функціонування ринку іноземних облігацій.
- •86.Особливості функціонування ринку єврооблігацій.
- •87.Короткострокові боргові цінні папери на міжнародному ринку боргових цінних паперів.
- •88.Середньострокові боргові папери на міжнар ринку боргових цп.
- •89.Міжнародний ринок титулів власності та його сучасні тенденції.
- •90.Ведучі ринки акцій та особливості їх функціонування.
- •91. Порівняння міжнародного ринку титулів власності та міжнар ринку боргових цінних паперів.
- •92. Ринки акцій країн третього світу та особливості їх функціонування.
- •93. Капіталізація ринку акцій. Параметри, що відрізняють національні ринки акцій між собою.
- •94. Депозитарні розписки на міжнародному ринку титулів власності.
- •2. Зал від участі емітента цп, на які випускаються др:
- •95. Хар-ка інвестиційних ринкових механізмів.
- •96. Міжнар кредит : джерела, принципи, функції.
- •97. Міжнародний кредит та його форми.
- •98. Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародного кредиту.
- •99. Міжнародний кредитний ринок: сегменти ринку та характеристика їх сучасного розвитку.
- •100. Ризики при міжнародному кредитуванні та методи їх мінімізації.
- •101. Факторинг.
- •102. Форфейтинг.
- •103. Міжнародний лізинг.
- •104. Синдик кредит та процес синдикації. Методи зниж ризиків при наданні синд кредитів.
- •105. Золото і його роль у міжнародній валютній системі. Значення золота у валютній сфері.
- •106. Ринки золота: поняття, класифікація, особливості функціонування.
- •107. Операції з золотом. Золоті аукціони.
- •Біржові оперції
- •108. Ринок банківських металів в Україні.
- •109.Поняття деривативів. Класифікація деривативів.
- •110.Ринок похідних цп. Інструменти ринку.
- •111.Форвардні і ф’ючерсні контракти та їх значення.
- •112.Порівняльна хар-ка форвардних і ф’ючерсних контрактів.
- •113.Опціони. Визначення ціни опціону.
- •114.Опціонні ризики і коефіцієнти чутливості.
- •115.Порівняльна хар-ка біржових і позабіржових опціонів.
- •116.Стратегії торгівлі опціонами. Місце опціонів на ринку.
- •117.Свопи і їх місце на ринку.
- •118.Процентні свопи. Валютно-процентні свопи. Товарні свопи. Фондові свопи.
- •119.Управління ризиками і торгівля.
- •120.Тнк та їх фінанси.
- •121.Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •122.Декомпозиція ризиків тнк. Регіональний ризик тнк при прямому зарубіжному інвестуванню.
- •123.Регіональний ризик тнк при прямому зарубіжному інвестуванню та міри його регулювання
- •124.Зарубіжні філії тнк: їх форми, джерела та параметри фінансування.
- •125.Система тнк та характеристика її фінансових зв’язків .
- •126.Оподаткування міжнародної діяльності тнк.
- •127.Управління грош. Переказами тнк або міжнар. Сис-ма управління готівкою. Цикл руху грош. Коштів.
- •128.Сис-ма контролю та рег-ня міжнар. Грош. Операцій тнк. Стратегії та механізми підвищення їх ефективності.
- •130.Валютні ризики потенційних збитків тнк та їх види.
- •131.Управління валютними ризиками потенційних збитків тнк.
- •132.Еволюція страхування.
- •133.Страхові операції та інвестиційний потенціал страхової галузі.
- •134.Міжнар. Регулюв. Страхової діяльності.
- •135.Локальні ринки страхування.
- •136.Міжнар. Страховий ринок. Учасники міжнар. Ринку страхування.
- •137.Нац. Валютна система у., її ел-ти.
- •138.Еволюція розвитку валютного ринку України.
- •139.Оцінка позицій пб України.
- •140.Міжнар. Кредитув. Та фінансув. України.
- •142.Зовн. Борг у. В системі світової заборгованості.
- •143.Фін. Ринки у. На шляху інтеграції до єс.
73.Хар-ка спот–ринку : поняття, учасники, операції, звичаї.
Валютний ринок як на глобальному, так і на локальному рівні поділяється на поточний та строковий. Основа поділу — відмінність у датах укладення угод і датах розрахунку за угодами (дата виконання угоди). Спот-ринок — це ринок негайної поставки валюти. Найбільш частими є угоди з терміном розрахунку через два робочі дні після дня її укладення за курсом, зафіксованим в угоді. Валютна операція спот — це операція, у процесі якої дві сторони обмінюються двома різними валютами за погодженим обмінним курсом з розрахунком через два робочі дні. Термін «спот» відомий з часів, коли угоди відбувалися «з розрахунком на місці» (on the spot), а фактичне постачання валют — через два робочі дні. Відтоді технології істотно змінилися і нині забезпечують практично миттєвий зв'язок, але і сьогодні більшість угод спот передбачає постачання фінансових інструментів через два робочі дні. Ринок таких угод називають спотовим ринком, відповідно називається і валютний курс. Світовий ринок спот за різними оцінками становить від 70 до 80 % усього валютного ринку і є визначальним для решти валютного середовища. Таку поширеність ринку можна пояснити доступністю, яка, у свою чергу, забезпечує велику кількість учасників. Доступність розглядається під кутом зору відносної простоти спот-операції. До того ж вирішальним є переважаючий попит саме на негайні операції — можливість у короткий термін обміняти певну суму валюти й отримати еквівалент. Наявність величезної кількості учасників ринку роблять його найліквіднішим. Усі ці складові зумовлюють таку значну перевагу поточного валютного ринку над іншими Звичаї спот-ринку: здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без нарахування процентної ставки на суму поставленої вартості; операції здійснюються переважно на базі комп'ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня; існування твердих валютних курсів: якщо дилер великого банку цікавиться котируванням іншого банку, повідомлені йому валютні курси є обов'язковими для виконання операції з купівлі-продажу валюти. Ці звичаї не зафіксовано в спеціальних міжнародних конвенціях, але їх точно дотримуються всі учасники цього ринку. Головним атрибутом спотового ринку є валютний курс — ціна однієї валюти виражена в одиницях іншої валюти. Курс спот являє собою втілення поточного співвідношення ринкового попиту та пропозиції. Залежно від швидкості зміни рівнів попиту та пропозиції відбуваються відповідні зміни поточного курсу. У технічному сенсі зміна курсу за певний проміжок часу може бути зображена як набір поновлюваних котирувань (тіків) учасників валютного ринку. На світовому міжбанківському валютному ринку в години найбільшої активності середня частота змін котирувань (курсів) сягає 50—60 разів за хвилину, тобто кожної секунди може з'являтися новий курс. На валютному ринку маркет-мейкери пропонують двосторонні котирування бід і аск (офер) конкретних валют. Котирування являє собою ціну купівлі і продажу валюти проти базової валюти, звичайно американського долара. Наприклад, долар/єна =131,700 - 131,780. Валюта, яку котирують проти базової валюти, називається зустрічною. Для того щоб котирування сприймалися однозначно, учасники ринку дотримуються певних правил: 1. Вказують, яка валюта є базовою. 2. Курс, за яким клієнт купує зустрічну валюту (тобто продає базову валюту), вказується в лівій частині котирування, а курс, за яким продає зустрічну валюту (тобто купує базову валюту), — у правій частині котирування.