142.Зовн. Борг у. В системі світової заборгованості.

Основний документ, який визначав би склад Держ. боргу (ДБ), принципи утворення, управління ним та контроль за його станом, установлював би порядок його обслуговування та погашення, а також регулював відносини, які виникають у рез-ті такого утворення, управління, контролю, обслуговув. та погашення, сьогодні перебуває лише на стадії доопрацювання у вигляді Проекту ЗУ «Про ДБ».

Масового х-ру державне запозичення набуло з 1994—1995 pp., початок було покладено міжурядовими позиками ще в 1992 р. З 1994 р. У. стала одержувати кредити від міжнар. фін. організацій (МФО), а з 1995 р. залучати кошти через комерційні позики на зовн. фін.ринку і шляхом випуску облігацій вн. державної позики (ОВДП) на вн. ринку.

Усього за дев'ять років (1993—2001 pp.) в У. ззовні було залучено 20,7 млрд дол. США. Ця, досить невелика для міжнар. фіна. ринку сума, не така вже й незначна для У. — середньорічні суми зовн. запозичення становили біля 8—10% річного обсягу ВВП. У разі збереження подібних темпів позичання за відносно короткий період — (до 10 років) можна вийти на критичні позначки ДБ — 60 % до ВВП. Вдаючись до позичань, У. в цілому ритмічно погашала свої борги. З загальної суми отриманих кредитів більше половини погашено. При цьому варто враховувати, що за кредитами

Міжурядові кредити, які спочатку домінували, різко скоротилися. Досить ритмічна динаміка і за кредитами МФО — збільшення кредитів на початковій стадії співробітництва з подальшим зниженням. Крім того, слід враховувати залежність обсягів цих кредитів від ек-ної і фін. ситуації в країні, а також від виконання вимог і умов, що установлюються цими організаціями. Зростає динаміка комерційних позик. Проте ця тенденція має достатньо логічне пояснення: комерційні позики збільш. у разі зниження інших запозичень, і навпаки.

Починаючи з 2003 p., збільшилися платежі за державним боргом

З метою недопущення зростання боргового навантаження необхідно передусім контролювати рівень прямого держ. боргу, оскільки операції саме за ним безпосередньо впливають на показники держ. бюджету.

Можливі наслідки існування зовн. боргу для країни: 1. Державний борг не є чимось загрозливим: —якщо його розміри не перевищують прийняті параметри макро-економіки. —якщо більшому чи меншому державному боргу протистоїть більший чи менший борг інших країн-дебіторів. 2.Коли умови сприятливі, держ. борг здатний навіть «працювати» на державу. 3.Якщо державний борг зростає швидше, ніж ВВП, обслуговування держ. оргу може здійснюватися і за рах. накопич.і споживання, тобто за рах. зниження життєвого рівня населення. 4.Якщо держ. орг зростає в умовах припинення зростання ВВП або його падіння, то наслідки для країни-боржника можуть бути більш негативними: коли борги накопичуються з року в рік, це може привести краї­ну до боргової кабали; —извести до втрати ек.незалежності і втрати політ позицій у світовому співтоваристві.

Шляхами виходу із боргової кризи в Україні є:

•припинення обслуговування держ. облігацій, що перебувають у власності НБУ, та ліквідація ринку ОВДП; •часткове переспрямування здійснюваної грош. емісії на погашення боргових зобов'язань Уряду (в розмірі 1,5 % до ВВП): •досягнення первинного профіциту бюджету обсягом 3,5—2,4 % до ВВП; •скорочення імпорту споживчих товарів через посилення тарифного регулювання; •здійснення вал. регулювання та задіяння механізмів зупинення втечі капіталів за кордон; •укладення угод з кредиторами щодо реструктуризації заборгованості на умовах зниження боргового навантаження та застосування інструментів активного управління державним боргом.

Заборгованість перед офіційними кредиторами може бути реструктурована через укладення угод з «Паризьким клубом»; заборгованість перед іноземними комерційними банками — з консорціумом комерційних банків. Позики міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку) реструктуризації не підлягають, у випадку надзвичайних обставин допомога цих організацій полягає в наданні позитивних нетто-кредитів..

Досягнення поступок з боку кредиторів вимагає вироблення чіткої переговорної позиції. Необхідно акцентувати увагу на тому, що У. не зможе виконувати свої платіжні зобов'язання, якщо її ек-ка продовжуватиме занепадати під тиском значних боргових виплат. Крім того, не варто виключати можливість дефолту. Оголошення дефолту суперечить інтересам кредиторів, тому вони самі намагатимуться не допустити його.

На сьогодні становище України в рейтингах провідних спеціалізованих агентств є таким.

«Rating and Investment Information.» - рейтинг зовн. довгостр. державних зобов'язань з рівня «В-» з позитивним прогнозом.

Суттєвою проблемою держ. боргу У. є високий рівень вал. ризику, що обумовлено значною питомою вагою зовн. боргу в заг. заборгованості держави. Залежно від ситуації на вн. і МФ ринках слід використовувати можливості виваженого трансформування зовн. боргу у вн., що, у свою чергу, вимагає від уряду та НБУ вжиття ефективних заходів щодо радикального удосконалення вн фін. ринку. Поділ державного боргу на вн.та зовн. (за винятком гарантованих боргів) становить приблизно 30% та 70% відповідно.