108. Ринок банківських металів в Україні.

Ринок банківських металів в Україні є наймолодшим сегментом національного валютного ринку, а тому і фінансового ринку також. Початок його діяльності як організованого товарного ринку відбувся у 1998 р. з відповідної постанови НБУ, яка в свою чергу встановила правила діяльності банків з банківськими металами.

Регламентація торгівлі банківськими металами в Україні проводиться в ЗУ „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”, а також „Положенням про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України”.

Банківські метали – це дорогоцінні метали – золото, срібло, платина і метали платинової групи, – доведені до найвищих проб (для золота – 995,0, для срібла – 999,0, для платини та паладію – 999,5) відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети з дорогоцінних металів.

На сьогодні в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості банків, що співпрацюють з банківськими металами, що свідчить про високий потенціал розвитку даного сегменту ринку і ліцензію на торгівлю банківськими металами вже мають 48 банків, найбільшими з яких є „Надра”, „Укргазбанк”, „Брокбізнесбанк”, „Фінанси та кредит”, „Укрсоцбанк”, „Райффайзен-Аваль” та ін.

Практично весь український метал має іноземне виробниче походження (в основному з Німеччини), що пов’язано з невизнанням українських афінажорів на світовому ринку. Російське золото не потрапляє на український ринок через проблеми митного оформлення експорту його з Росії, хоча воно має традиційну якість.

Головною проблемою українського ринку є незначний попит на золото з боку інвесторів та ювелірів. Тому українські банки виконують найпростіші операції із золотом – кредитування під заставу металу, передавання банку металу на зберігання, розміщення готівкових банківських металів на банківський депозит тощо.

109.Поняття деривативів. Класифікація деривативів.

Похідні фін інстр (деривативи)- фін інструменти, які у своїй основі мають більш простий фін інструмент – облігацію, або акцію. Існують деривативи, які базуються на: боргових інструментах, % ставках, інструментах грошового ринку, фондових індексах

Головними видами деривативів є ф’ючерси, форварди опціони та свопи.

Ф'ючерсний контракт— це зобов'язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою сторонами угоди ціною на строковій біржі. Для здійснення таких угод вимагається внесення гарантійного депозиту, розмір якого становить близько 6 % суми контракту. Після здійснення операції депозит повертається оператору.

На євроринку біржі відіграють другорядну роль. У класичних строкових угодах провідне місце належить банкам, тобто позабіржо-вому ринку (Over the Counter Market, OTC). їх частка у загальному обсязі подібних операцій становить 95 %. На відміну від бірж, кредитні інституції укладають з клієнтами індивідуальні контракти, що іменуються форвардними.

Форвардний контракт – це угода куп-прод товару, іноз валюти чи фін інструменту з поставкою та розрах у майбутньому. Укладається на гнучких умовах (може бути встановлено будь-який термін та суми операцій і не потребується внесення гарантованого депозиту. дозволяють страх не лише валютн, а й кредитні ризики.

Опціон— це різновид строкової угоди, котра надає його власнику купити (Call Option) або продати (Put Option) товар, валюту чи фін інструмент протягом певного терміну часу за обумовленою ціною в обмін на сплату визначеної суми (маржі, премії). Опціон не є обов'язковим для виконання. Більшість використовується для хеджування і спекуляції та рідко виконуються. Опціон ще називають умовною строковою угодою або угодою з премією.

Досить широкі можливості для управління валютн та відсотковими ризиками відкривають страхувальнику багаторівневі строкові угоди, що поєднують негайні поставки валюти. Це операції своп (Swap), що являють собою повний або частковий обмін заборгованістю.

Розрізняють два види подібних операцій: 1) валютн свопи (у тому числі золото); 2) боргові (купонні) свопи.

Валютн своп (Currency Swap) являє собою один із двох варіантів багаторівневих угод, що поєднують різноспрямовані обміни валют із негайною (спот) та терміновою (форвард) поставкою.

Перший варіант — касовий спот (репорт), що починається з негайного (готівкового) продажу іноземної валюти та купівлі її на термін і закінчується контругодою на той самий часовий період. Другий варіант — депорт, який починається з купівлі іноземної валюти на умовах спот та продажу її на термін у поєднанні з відповідною контругодою. Валютн свопи являють собою обмін заборгованістю в еквівалентних сумах, що виражені у двох різних грошових одиницях та діють за принципом паралельних позик.

Боргові свопи дозволяють їх учасникам обмінювати валюти як основної суми боргу (валютного наповнення заборгованості), так і доходів від позики у вигляді відсотків. Це своп валютного виразу боргу.