81.Арбітражні операції : поняття та види.

Валютний арбітраж— операції з валютами для отримання прибутку через використання у визначений час існуючих на фінансових ринках розривів між курсами та процентними ставками з касових і строкових операцій (розрив має бути більший за величину операційних витрат).

Види:

• часовий валютний арбітраж (валютна операція для отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі);

• просторовий (часовий) валютний арбітраж (передбачає отримання прибутку за рахунок різниці курсу валют на двох різних територіально віддалених ринках);

• простий арбітраж (виконується з двома валютами);

• складний арбітраж (крос-курсовий) — виконується з трьома й більше валютами.

Ідея арбітражу полягає у використанні взаємозв'язку цін різних фінансових інструментів, наприклад процентних ставок за депозитами грошового ринку, спот-курсів валют, процентних ставок за валютними депозитами і форвардними курсами.

Арбітражні операції можуть проводитися в тих випадках, коли в цінах на одні й ті самі або взаємозв'язані фінансові інструменти виникає різниця. Учасники ринку, що здійснюють арбітражні операції, або арбітражери, постійно вишукують ситуації, коли який-небудь із сегментів ринку йде попереду або не встигає за основним ринком. На арбітраж дивляться як на можливість отримання «легких грошей», оскільки при ньому, якщо все робити правильно, будь-який ризик, за винятком кредитного, відсутній, а прибуток гарантований.

82.Міжнародний фондовий ринок :структура та сучасні тенденції розвитку.

Включає ринок об’єктів реального інвестування і ринок інструментів фінансового інвестування. До першого відносять: прямі інвестиції; портфельні інвестиції; інші інвестиції.

Прямі інвестиції—це вкладення капіталу з метою набуття довгострокового економічного інтересу та отримання підприємницького прибутку (доходу), що забезпечує контроль інвестора над об'єктом інвестування.

Портфельні інвестиції— це вкладення капіталу в цінні папери з метою отримання доходу та за відсутності права реального контролю над об'єктом інвестування.

Основна частина прямих інвестицій у другій половині 1990-х років припадає на операції, що пов'язані зі злиттям та поглинанням. Було зафіксовано значне збільшення інвестицій, пов'язаних зі злиттям та поглинанням, і в країнах Західної Європи.

До інструментів фінансового інвестування відносять акції, облігації, але в основному боргові цінні папери. Наприкінці 90-х років минулого століття близько половини всього світового ринку цінних паперів припадало на США, приблизно 13 % — на Японію, а в цілому на п'ять країн (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція) — приблизно 75 %.

83.Довгострокові боргові цінні папери на міжнародному фондовому ринку.

Облігації — багатоваріантні довгострокові боргові цінні папери з фіксованим доходом, що знаходяться у відкритому продажу та випускаються з різним номіналом низкою інститутів-позичальників — від держави до приватних інвесторів.

За строками погашення:

• строкові випуски (мають єдиний для всіх строк погашення);

• серійні випуски (випускаються із серією різних строків погашення);

За відкликанням:

• відклична;

• безвідклична;

За забезпеченням:

• старші облігації (забезпечені приорітетним правом вимог на визначене майно емітенту):

— облігації із заставою майна;

— облігації з фінансовою заставою;

— сертифікати під закупівлю устаткування;

— облігації з комбінованою заставою;

• молодші облігації (забезпечені тільки обіцянкою повернення боргу емітентом):

— незабезпечені облігації;

— другорядні або субординовані облігації;

— прибуткові облігації;

За категоріями позичальників:

• казначейські;

• федеральних агенцій;

• муніципальні:

— генеральні (забезпечені податковими надходженнями відповідного органу влади);

— прибуткові (забезпечені надходженнями від конкретного комерційного проекту);

• корпоративні;

• інституціональні (випускаються некомерційними організаціями: церквами, школами, лікарнями тощо).

До базових характеристик облігацій відносяться: ставка купона або ставка оголошеного процента, можливість дострокового погашення, номінальна або викупна вартість, дата погашення.

Рейтинг облігацій — поточна оцінка кредитоспроможності боржника щодо кожної конкретної облігації.

Облігації з фіксованою ставкою— це довгострокові боргові цінні папери з фіксованими купонними виплатами у вигляді визначеного процента від номінальної вартості. Такі облігації звичайно погашають за номінальною вартістю, хоча можливі премії та дисконти.

Облігації з плаваючою ставкою — це довгострокові боргові цінні папери, купони за якими встановлюються на рівні визначеної ставки грошового ринку плюс (мінус) маржа.