114.Опціонні ризики і коефіцієнти чутливості.

Власники опціонів несуть обмежений ціновий ризик. Левередж (ефект важеля) дає змогу отримувати великий (теоретично – необмежений) прибуток, але й також збільшує ризики.

Ризик продавця опціону дуже великий, особливо для продавців непокритих опціонів. Передусім це ризик зміни ціни базового інструменту.

Як для будь-якої фінансової операції, для операцій з опціонами характерні такі ризики за ступенем їхньої важливості: *Кредитний ризик, *Ринковий ризик, *Операційний ризик, *Стратегічний ризик.

Окремо до найважливіших опціонних ризиків належать:

*Ризик напряму – ризик, що залежить від руху ціни базового інструменту.

*Часовий ризик – ризик, що виникає з наближенням моменту закінчення опціону.

*Ризик волатильністі – ризик, зумовлений швидкістю зміни ціни базового інструменту.

Ці змінні або коефіцієнти чутливості позначають грецькими літерами та називають "греками" (Greeks) (таблиця).

Коефіцієнти чутливості З зміною чого пов'язані ризики

Дельта -Ціна базового інструменту

Гама -Дельта

Вега - Волатильність ціни базового інструменту

Тета - Час до закінчення терміну

Ро - Процентна ставка фінансування базового інструменту

Найбільше значення з цих коефіцієнтів має дельта, оскільки вона використовується в розрахунках під час хеджування позицій.

Якщо зміни ціни базового інструменту суттєві, окрім коефіцієнта дельта використовують й інші коефіцієнти чутливості. Коефіцієнт гама – швидкість, з якою значення коефіцієнта дельта зростає або зменшується за зміни ціни базового інструменту.(=зміна дельти опціону\зміна ціни базового інструменту) Коефіцієнт вега – міра чутливості ціни опціону до змін волатильності ринку, яка визначається як зміна опціонної премії на одиницю зміни волатильності.(=зміна опціонної премії\зміна волатильності) Коефіцієнт тета – характеризує швидкість, з якою крива ціни опціону наближається до лінії закінчення терміну.(=зміна опціонної премії\зміна часу до закінчення) Коефіцієнт ро – міра зміни опціонної ціни на елементарне прирощення вартості фінансування базового інструменту.(=зміна опціонної премії\зміна вартості фінансув базового інструменту)

115.Порівняльна хар-ка біржових і позабіржових опціонів.

Інституціональна класифікація опціонів:

♦ позабіржові опціони; ♦ біржові опціони.

Позабіржові опціони — виписуються клієнту банком або брокерською фірмою, пристосовані до вимог клієнта як за сумою, ціною (тобто обмінним курсом), величиною премії, так і за строком дії опціонного контракту, який може бути подовжений за згоди сторін (контракти не мають стандартних умов, а все залежить від взаємної згоди сторін).

Біржові опціони — це стандартні контракти, у яких зазначено вид опціону (кол або пут), ціну страйк, дату виконання, обсяги контракту, величину премії та якими торгують на біржах.

Біржові опціони мають такі особливості: обертаються на біржі, мають стандартні умови та гарантійні вимоги.

Дуже часто на біржах торгують голими, або непокритими, опціонами – опціонами, продавці яких не володіють базовими інструментами, якими вони торгують.

У день закінчення контракту, якщо власник опціону хоче виконати своє право купити/продати фін інструмент, він повідомляє про це клірингову палату. Остання випускає повідомлення про виконання (Assignment Note), яке зобов'язує поставити/прийняти фін інструмент згідно з контрактом.

Позабіржові опціони – інструменти, які є результатом індивідуальної домовленості, не мають стандартних умов і гарантійних вимог.