8.Кредитна пол.-ка як складова мф пол.-ки.

Грош-кр політ – проведені державою та її органами заходи впливу щодо функц-ня грош. і фінанс. кредит. системи, грош. обігу і кредиту з метою забезп ефект розвикту ек-ки, викон програм соц. розвитку, фінанс. стабільності, ефект використ кредит. ресурсів. Грош.-кредит. політ націлена на: забезпечення стійкості грош. обороту, оптимізацію обсягу і структури грош. маси, керування емісією грошей, ф-ня та ефективне в-ня кредит. ресурсів, регул-ня інфляції, досягнення стабіл. обмінного курсу нац. грош. одиниці, забезп своєчасності та безпер розрахунк.-платіж операцій у галязух ек-ки, регул-ня банк. системи, керування діяльністю фінанс. ринку, регламентацію емісії і розміщ держ. і корпорат ЦП та їх обігу.

Дві групи ін­струм, за допомогою яких здійсн комплекс заходів для реалізї цілей гр-кред політ —інстру­менти прямого та опосередк впливу.

До засобів прямого впливу можна віднести: механізм готівк емісії; встановля межі кредиту централ. банку, що надається урядові та банк. установам; пряме регул-ня позичк операцій банків, визначя маржі, вартості кредит­н ресурсів, що виділяються згідно з пріоритетами макроек. політики для фінансування окремих галузей ек-ки, обмеження споживчого кредиту. Інструменти прямого впливу дають необхідний ефект, коли їх використовують у комплексі із заходами опосередкованого впливу на систему грош. обігу.Система опосередк регул-ня грош. обігу є елементом ек. методів ДРЕ; осн. ек. за­собами та методами грош.-кредит. політики є регул-ня обсягу грош. маси через: визначення та регулюв норм обов'язк резервів для комерц. банків і фінанс-кре­дх установ; % політика; рефінанс комерц.банків; управління золотовал резерв; операції з ЦП на відкри ринку; регул-ня імпорту та експорту капіталу.

Кредитна політика широко використ. державою в процесі ДРЕ. Кредитна політика націлена на: *забезпечення стійкості грош. обігу; *оптимізацію обсягу і стр-ри грош. маси; *керування емісією (випуском) грошей; *форм-ня та ефективне використ. кредитних ресурсів; *регулюв. інфляції; досягнення стабільного обмінного курсу нац. грош. одиниці (гривні); забезпеч. своєчасності і безперебійності розрахунк.-плат. операцій у галузях ек-ки; *регулювання банк. системи (комерційних і держ. банків); *керування діяльністю фін. ринку; *регламентацію емісії і розміщення державних і корпоративних цінних паперів та їх обігу (курсу купівлі і продажу).

9.Податк. Політика як складова мф політики.

Податк. політика (ПП) будується на поєднанні інтересів держави і платників податків — юр. і фіз.осіб. ПП втілюється у відповідній податк. системі. Напр., в У. вироблені певні принципи і підходи до побудови цієї системи.

Податки являють собою обов'язкові платежі юр. і фіз. осіб до бюджету. За ек. змістом податки відображають фінанс. відносини між державою і платниками податків з метою створення загаль­нодерж. централізов фондів грош. коштів, необх для викон держ її ф-цій. На відміну від фінансів загалом ці взаємовідносини мають односторонній характер — від платників до держави. Податкова система — це сукупність установлених у країні податків і обов'язкових платежів податкового характеру та механізму їх справляння.

Осн. принципами побудови податк. системи нашої держави є: *удосконал. податк. законодавства; *оптимізація подат. бази. її основою мають бути прямі податки, оскільки непряма с-ма оподатковув. призводить до збільш. податк. тягаря; *оподатк не повинне мати конфіскаційного хар-ру; *тільки зрост нац. багатства і підвищ індивід доходів населення сприяє стабільному збільше податк. бази; *мінімізація будь-якого можливого рушійного ефекту від введення будь-якого нового податку, оскільки високі податки можуть призвести до відпливу капіталу за кордон; *зручність стягування податків для держ. і платників податків; *оптимізація податк. пільг; *здійсн. ефективн і дієвого контролю за дотрим податк. законод., взяттям на облік, переобліком і зняттям з обліку платників податків; * створення умов, за яких платникові податків важко і невигідно ухилятися від сплати податку; *реструктуризація в необх. випадках заборгов за платежами до бюдж..

Держава зацікавлена в достатності оподатк. Це обумовлено забезпеч. надходж до дохідної частини бюджету обсягу фін. ресурсів, достатнього для виконання обов'язків держави, визначених Конституцією. Водночас держ. повинна запобігати можливим негативним наслідкам, якщо введення певних податків і їхні розміри можуть негативно вплинути на мотивацію до відкритої та ефективної діяльності підприємств сфери матеріального вир-ва.