1. Міжнародні фінанси, їх розвиток та функції.

МФ разом з нац.-державними є склад частинами світових фінансів. МФ – це сукупність відносин, пов'язаних зі створенням і використанням грошових коштів, необхідних для здійснення ЗЕД державами, фірмами, іншими юр та фіз особами.

МФ почали формуватися: перші товарообмінні відносини; зобов’язання сплатити данину; сплата контрибуцій, репарацій, дарів; торгівля між купцями з різних країн; розвиток монетної, міняльної та вексельної справи, перші грошові позики (поява банкірів).

Основа міжн кругообігу – тимчасово вільні кошти та попит на них.

Чинники становлення та розвитку МФ: 1) виникнення світових ринків (особливо товарних), 2) МПП, 3) інтерн-ція та глоб-ція екон зв’язків, 4) посилення інтеграційних процесів.

Функції МФ:

Розподільча. Розподіл та перерозподіл світового продукту визначається 1) об’єктивними закономірностями (капітал спрямований туди, де найбільша норма прибутку; важл чинником є ризики, пов’язані з отриманням прибутку); 2) інтересами суб’єктів міжнародних відносин.

Контрольна. МФ відображають рух суспільного продукту у грошовій (універсальній, зіставній) формі. Це дає можливість здійснювати облік та аналіз його руху у будь-який час. Практично: полягає в прийнятті подальших рішень, тактичної та стратегічної фінансової політики; залежить від політик та рівня екон розвитку держав, технічного рівня процесу збирання та обробки інформації.

2. Міжнародні фінанси та їх складові. Світове фін середовище та його взаємозв з світ екон середовищем.

МФ – це сукупність відносин, пов'язаних зі створенням і використанням грошових коштів, необхідних для здійснення ЗЕД державами, фірмами, іншими юр та фіз особами.

Складові МФ:

1) світовий фінансовий ринок;

2) міжнародна банківська справа;

3) міжн портфельні інвестиції;

4) фінанси ТНК.

Ці складові об’єднує світове фінансове середовище – середовище, яке визначає умови зростання світ фін ринку і впливає на рішення керівників банків, ТНК та інвесторів.

Його розвиток тісно пов’язаний зі змінами у світ екон середовищі: ХХ-поч ХХІ ст.: 1) зміни у відносинах між промислово розвиненими та сировинними країнами (виокремлення тріади – концентрація інвестицій; Китай); 2) орієнтація на наукомістке виробництво («людський капітал»); 3) зростання транскордонних фінансових потоків (перевищує темпи зростання МТ); 4) посилення ролі ТНК і ТНБ (ТНК виробляють 1/4 світового ВВП і 1/2 світ промисл продукції, контролюють 2/3 світ торгівлі (90% - світ ринку пшениці, кави, лісоматеріалів, зал руди); 150 найб ТНК контролюють 40% світового доходу).

+ зростання міжн товарообороту, посилення міграції робочої сили (щорічне зростання переказів робітниками на 27%), полегшення доступу на нац фін ринки іноз інв.-рам.

3. Суб’єкти мф та їх характеристика.

Система МФ складається між різними суб’єктами:

1) держава – осн суб’єкт, що діє у сфері МФ в особі держ органів (Кабмін, Мінфін, МЗС) та через офіц. посадових осіб (през, пр.-мін.). Осн. характеристики:

- правосуб’єктність (вкл. право- (здатність мати права і обов) і дієздатність (здатність незал від інших виконувати свої права та обов), - імунітет, - спадкоємність.

Центральні банки – це органи держ регулювання ек-ки, яким надано моноп право випуску банкнот, регулювання грош обігу, кредиту й вал курсу, зберігання золотовал резервів. Осн завдання – збереження стабільної купів спроможності нац. валюти та забезп безперебійності грош платежів і розрахунків в країні.

2) міжн організації, насамперед вал-кредитні та фінансові – це екон орг-ції, створені на основі міждерж угод для регулювання міжн вал і фін-кред відносин з метою стабілізації світової економіки (МВФ, Банк міжнародних розрахунків (БМР), МБРР (з підрозділами: МАР – міжн асоціація розвитку, БАГІ – багатостор агенція з гарантій інвестицій, МФК – міжн фін корпорація), ЄБРР, Європ інвестиційний банк, вал-кред орг-ції ЄС, регіональні міжн банки розвитку). Мають великі повноваження і ресурси; існують як форуми для міжуряд обговорень, забезп збір і поширення стат та наук-досл інформації.

3) юрид особи (ос місце мають ТНК, ТНБ, біржі);

ТНК виробляють 1/4 світового ВВП і 1/2 світ промисл продукції, контролюють 2/3 світ торгівлі; 150 найб ТНК контролюють 40% світового доходу.

4) фіз. особи.

З позиції конкретної держави суб’єкти МФ поділяються на резидентів та нерезидентів.

Відносини між суб’єктами виникають з приводу: платежів за товари та послуги, надання та погаш кредитів, відкриття та обслуг валютних рахунків, надання гарантій, страхування ризиків, здійснення банк, пошт, готівк переказів, сплати податків, грош внесків у міжн орг.-ції…