77.Форвардні валютні операції. Методи котирування форвардного курсу.

Форвардна угода є угодою між банком та іншою стороною (банк, клієнт тощо) обміняти одну валюту на іншу у визначений день у майбутньому за курсом, зафіксованим під час укладення угоди. Дата розрахунків має назву «дата постачання», а курс, за яким відбудеться обмін, — «форвардний».

Популярні два види форвардних валютних операцій:

— звичайні форвардні угоди, або форвардні «аутрайти»( валютна операція, що укладається сьогодні на купівлю однієї валюти за іншу за погодженим курсом з постачанням на певну дату в майбутньому);

— валютні свопи(операції з обміну валюти з фіксованим валютним курсом на валюту з плаваючим валютним курсом.).

Котирування валютних форвардів виражаються у форвардних пунктах. При цьому котируються не обмінні курси, а диференціали процентних ставок. Котирування опускаються — віднімайте. Котирування піднімаються — додавайте.

Обмін коштами до дати постачання не відбувається.

Особливості форвардних операцій «аутрайт»:

• позабіржові угоди, що не обертаються;

• валюти поставляються на майбутнє за курсом, установленим у момент укладення угоди;

• обмін валют на спот-дату не відбувається;

• котирування здійснюється у форвардних пунктах;

• форвардні курси розраховуються на основі спот-курсу і форвардних пунктів;

• форвардні пункти визначаються різницею процентних ставок між двома валютами; вони не є пророкуванням майбутнього спот-курсу.

Форвардна угода «аутрайт» — це угода між двома сторонами про обмін двома різними валютами за курсом, погодженим сьогодні, з постачанням у визначену майбутню дату.

Визначення курсу: Форвардні пункти використовуються для одержання форвардних курсів на основі спот-курсу і визначаються різницею процентних ставок за двома валютами, що є в угоді. Щоб знати абсолютне значення ф.курсу, форвардні пункти додають до спот-курсу або віднімають, відповідно ф.курс встановлюється з премією чи з дисконтом. Загальне правило таке: котирування знижуються – треба віднімати (коли % ставка за базовою валютою вища, то базова валюта торгується з дисконтом, а зустрічна з премією), зростають – треба додавати (коли % ставка за зустрічною валютою вища, то базова продається з премією, а зустрічна – з дисконтом).

78.Ф’ючерсна валютна операція. Поняття ордеру у ф’ючерсній торгівлі та основні його видів.

Валютний ф'ючерс — це стандартизований за обсягом, ціною та датою виконання контракт купівлі (продажу) валюти за курсом, визначеним під час укладення угоди, і розрахунками на дату в майбутньому. Валютні ф'ючерси поширені як у суто міжбанківській торгівлі, так і на спеціалізованих ринках-біржах. При цьому головний обсяг світової ф'ючерсної торгівлі припадає саме на біржі, де торги ведуться «з голосу». Такі біржі спеціалізуються, як правило, на торгівлі кількома ф'ючерсними інструментами, у тому числі й валютами. Основними світовими біржами є ГММ (International Money Market) Чикаго, LIFFE (London International Futures and Options Exchange) Лондон, СВОТ (Chicago Board of Trade), TFE (Toronto Futures Exchange) Торонто.

Згідно з біржовими умовами валютні ф'ючерси укладаються в основних валютах проти долара США. Валютні ф'ючерси мають пряме котирування. Основою визначення ф'ючерсної ціни є спотовий та форвардний курси. Різниця між ф'ючерсним та спотовим курсами має назву «база». У практиці міжнародних фінансових ринків форвардні та ф'ючерсні ціни практично збігаються.

Головними учасниками торгів на біржі є брокери. Брокери отримують заявки від клієнтів на укладення ф'ючерсних контрактів. Контракти за умови прийнятної ціни укладаються за посередництвом Розрахункової палати біржі. Тобто продавець і покупець ф'ючерсу фактично укладають контракт не між собою, а кожний окремо укладає контракт з біржею.

Для участі в торгах потенційні покупці і продавці вносять певну суму на депозит до Розрахункової палати біржі - первісну маржу.

Курс спотового ринку вищий за курс, за яким укладено ф'ючерс на продаж валюти, тобто вигідніше продати на споті, а коли термін ф'ючерсу добігає кінця, то збитки, що виникають від закриття позиції, будуть стягнуті з маржинального депозиту. За необхідності до первісної суми вноситься додаток, за рахунок якого покриваються збитки. У такий спосіб Розрахункова палата захищає себе від фінансових збитків своїх клієнтів, які помилилися у своїх прогнозах і мусять закрити позиції. У разі вдалого закриття позиції за ф'ючерсним контрактом його власник отримає прибуток на свій маржинальний рахунок. Отже, у ф'ючерсній торгівлі використовується фінансовий ліверидж — можливість оперувати значними сумами при внесенні на депозит лише певного процента від цієї суми.

Ордер (наказ) може походити від члена біржі, який може укладати угоди від свого імені з метою одержання прибутку від біржових операцій; від трейдера, який не є членом біржі і віддає свій наказ через брокера, який через члена біржі укладає угоду для свого клієнта.