128.Сис-ма контролю та рег-ня міжнар. Грош. Операцій тнк. Стратегії та механізми підвищення їх ефективності.

Упр-ня міжнар. готівковими коштами передб. врахування фін. рішень, що приймаються в інших галузях. ТНК мають приймати фін. рішення, які врах. взаємозв'язок між контролем та регулюванням грош. операцій, складанням кошторисів капіталовкладень та їхньою окупністю, а також стр-рою к-лу. ТНК, що здійсн. свої операції на загальносвітовому рівні, мають можливість отримати прибуток за рах. централіз. окремих фін. функцій: Однією з них є контроль і рег-ня міжнар. грош. операцій. Механізми, що застос. для підвищення ефективності контролю та регу-ня грош. операцій, мають урах. ф-ри, що визначають послідовність проведення тих чи інших операцій для ТНК, а саме: •у різних країнах, де діють ТНК, норма прибутку від операцій з осн. та зворотним капіталом різна, і це потребує розмежування між такими процесами, як складання довгостр. кошторисів капіталовкладень і короткостр. рішення щодо контролю та регулюв. грош. операцій; •ТНК, що діють на території країн із високим рівнем інфляції, часто мають можливість отримати вищий рівень прибутку за активами у рез--ті ефективн. контролю і регулюв. грош. операцій. Тому вони повинні надавати більшого значення цій сфері діяльності; •протягом тривалого періоду на МФ ринках превалювали змінні криві прибутковості за % ставками. У цих умовах прибуток фірми значною мірою залежить від ефективн. методів контролю і рег-ня грошових операцій.

Контроль та рег-ня грош. операцій ТНК як сис-ма, що скл. з різних ланок, здійснює з метою отримання прибутку на всіх рівнях сис-ми незалежно від особистих прагнень окремих структурних підрозділів. Цілями ТНК також є *оптимізація вкладень готівкових коштів, *мінімізація фін. затрат і транзакційних витрат, *уникнення валютних збитків системою ТНК.

З погляду потреб зар. філій, які мають різні уявлення щодо контролю та регулюв. грош. операцій корпорації, цей контроль і рег-ня мають сприяти отриманню асигнувань і досягненню більш вузьких та конкретизованих цілей, *мінімізації податк. тягаря, *уникнення збитків від політ. і ек. ризиків та ін.

Стратегії та механізми підвищ. ефективності контролю і регулювання грошових операцій

Методи поліпшення контролю та регулюв. гр.. операцій поділяються на: а) загальносистемні та регіональні; б) індивідуальні (нарівні філії).

Методи на загальносистемному або регіональному рівні: 1.Використ. централіз. депозитаріїв і взаємна компенсація вимог і зобов'яз. на рег. рівні. Централіз. депозитарії дають змогу отримати додатк. прибуток. Відділення скл-ють прогнози майб. рухів готівк. надходж. і платежів, а потім передають ці кошти, що перевищ. обсяг, потрібний для здійсн. осн. операцій, у центр. депозитарій. Потім передані кошти переводяться у валюту чи в ін. інвестиц. інструменти грош. ринку, необхідні для поліпшення результатів всієї сис-ми. Це дає можливість: •підвищити ефективність використ. готівкових коштів, що перебувають у розпорядженні діючих філій; •здійснити централіз. контроль за валютами, в яких деноміновані ліквідні активи; •здійснити обмін інвестованих коштів для досягнення вищої дохідності і т. п. Механізм взаємної компенсації зобов'язань на рег. рівні використ. для скорочення числа вал. операцій; філії, що діють у межах однієї сис-ми, здійснюють велику к-ть вал. операцій між собою (клірингові та розрахункові операції). 2. Створення центрів повторного обліку та МФ філій. Центри повторн. обліку, або центри повторн. рах-ків — це окремий підрозділ ТНК, що керує всіма транснац. механізмами вн.корпоратив. торгівлі. Мета їх створ. полягає у запобіганні урядового контролю, приховуванні прибутків у разі створ. їх в офшорних зонах, перерозподілі прибутків, координуванні трансф. цін. Використ. центрів повторного обліку дозволяє: *управляти вал. позиціями ТНК; *здійснювати контроль за накопиченням готівк. коштів; *об'єднати здійснення складних експортних оцінок валюти і сис-м контролю та рег-ня грош. операцій для досягнення мети компанії.

Міжнар. фін-ві (або факторингові) компанії— альтернативи центрів повторного обліку, але вони не потребують великого адміністр. контролю. Міжнародні фін-ві компанії здійсн. купівлю зобов'язань або виступають посередниками при купівлі зобов'язань у діючих відділень ТНК. Так ці компанії отримують можливість брати на себе вал. ризики, пов'яз. з виставленням переказних векселів. 3. Установл. трансф. цін, що було розглянуто вище. 4. Розробл. стратегії виплат. Виплати здійсн. у формі дивідендів, % виплат, компенсацій, комісій. Відділення, що виплачує дивіденди, передає потоки готівк. коштів, які повністю оподатковуються, а материнська компанія отримує дохід,, що також повністю оподатковується. %, компенсації чи комісії за вн. кредитами — це потоки готівк. коштів відділення, які звільняються від оподаткування (якщо це передбач. законом), а матер. компанія чи філія отримує дохід, що повністю оподатковується.

5. Використ. вн. системних кредитів. Здійснення експортних операцій філії в країні з неконвертованою валютою з філією ін. країни і надання експортн. кредиту, що дає можливість платити пізніше у валюті, яка знецінена. Філія, що діє на терит. країни з низькими % ставками, може брати більші кредити, а потім продавати надлишкові грош. кошти центру повторного обліку.

Методи на індивідуальн. рівні 1)прогнозування кошторисів майб. грошових надходжень і платежів; 2)зібрання грош. коштів та механізм вн. кредитів; 3)прискорення або затримка розрахунків за зовн.торг. операціями, що має місце тоді, коли очікуються зміни вал. курсів.

Чинники, що ускладн. здійсн. контролю та регулюв грош операцій на обох рівнях •різниця у ставках прибутків за %, що вимагає річних затрат грошових коштів; •відмінності вал. систем, що передбач. різні форми урядового контролю за специфічними категоріями операцій або заморож. фондів; •постійні зміни вал. курсів і вал. % ставок; •значні відмінності нац. податкових систем; •інфляційний ризик; •політичний ризик.

129.Роль трансф. цін в діяльн. ТНК.

Трансфертна ціна (ТЦ) —це ціна, що обслуговує вн. операції між стр-ними підрозділами ТНК у різних країнах, тобто це ціна, що використ. всередині корпорації при розрах. між її самості. підрозділами; ціна продажу товарно-мат. запасів між взаємозв'язаними підрозділами ТНК. Сутність механізму трансфертних цін містить можливість їх відхилення від ринкових. Якщо відбувається відносне підвищення ТЦ на експортовані філією ТНК комплектуючі та сировину до інших філій ТНК, то це означає її додатк. фін-ня і збільшення прибутку. Якщо- зниження ТЦ на експортовані від корпоративної структури ТНК товари, то це призводить до фактичного трансферту фін. ресурсів до матер. компанії. У разі імпорту має місце обернена протилежність.

Призначення встановлення ТЦ •переказування грош. коштів між стр-ними підрозділами ТНК; •контроль та рег-ня грош. операцій; •управління розподілу прибутку і податк. зобов'язань; •здійсн. впливу на в-ть імп-ваних та експ-ваних товарів і на тарифні ставки; •полегшення позиціювання грош. коштів з метою скорочення вал. ризику. Основними х-ками ТЦ є такі: •ТЦ є регульованими вн. цінами ТНК; •відхилення ТЦ від ринк-х визначає обсяг перерозподілу фінансів усередині ТНК; •ТЦ сприяють формуванню вн. форми прибутку ТНК; •впливають на основні макроек. показники: рівень ЕХ, ВВП, НД, держ. бюджету країн, що приймають. Особливості встановлення трансфертних цін: •форм-ня ТЦ залежить від мети (завдань) ТНК; •на ТЦ не поширюються деякі з тих обмежень, що діють стосовно дивідендів та % платежів; •гострим є питання вибору валюти, в якій будуть виражені ТЦ; •податкове законод. багатьох країн обмежує свободу встановлення ТЦ; •за рівнем ТЦ ТНК у розвинутих країнах, на відміну від інших країн, установлюється контроль податкових органів, який спрямований на недопущення зниження податк. зобов'язань ТНК через використання ТЦ. Для аналізу та контролю ТЦ ТНК використ. певні моделі ціноутвор., що будуються з урах-ням: •параметрів основної споживної в-ті (швидкодійність, потужність та ін.); •витрат вир-цтва + фіксованої (середньогалузев.) норми прибутку; •ринкових аналогів, тобто цін на такі самі види прод-ції; •експортної оцінки вартості нових технологій або продуктів.

.