79.Операції “своп”. Мотивація здійснення “своп” - операцій. Класифікація свопів (типи та види).

Своп-операція — валютна операція, що поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими валютами. Не створюють відкритої позиції та тимчасово забезпечують валютою без ризику, пов'язаного зі зміною курсу.

Строки: від 1 дня до 6 місяців, рідко зі строком виконання до 5 років.

Здійснюються між: комерційними банками; комерційними й центральними банками; центральними банками країн.

Способи застосування:

♦ Як інструмент для придбання іноземної валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми «своп» — спот проти форварду).

♦ Для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних та вихідних валютних потоках скороченням чи подовженням строків своп-контрактів, які вже було

Типи свопів:

♦ процентні (операцій з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі);

♦ валютні (операції з обміну валюти з фіксованим валютним курсом на валюту з плаваючим валютним курсом);

♦ валютно-процентні (комбінації згаданих свопів);

♦ диференційні (свопи з нетто-платежем однієї сторони на користь іншої під час укладання угоди).

Класичні свопи, залежно від послідовності виконання операцій «спот» та «форвард», поділяються на репорт та депорт. Реторт — це продаж валюти на умовах «спот» і одночасно купівля на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард».

Класифікація свопів:

• звичайні (операції репорту та депорту);

• тижневі — перша угода виконується на умовах «спот», а друга — на умовах тижневого споту;

• одноденні — перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а зворотна — на умовах «спот»;

• форвардні (форвард—форвард).

Сторони свопу обирають точний термін виконання своїх зобов’язань – саме той, що їм необхідний, і незалежно від пропозицій на біржі. Подібна гнучкість дає сторонам можливість проводити операції зі значно тривалішими термінами, ніж операції щодо продаваних на біржі фінансових інструментів.

80.Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.

Валютний опціон являє собою зафіксовані контрактом права (не обов'язки) купити (опціон «call») або продати (опціон «put») певну суму певної валюти проти іншої валюти за обумовленою ціною (strike price) протягом специфічного періоду. Купуючи опціон, необхідно сплатити комісійні, що мають назву премії. Премії сплачуються незалежно від того, скористався покупець опціону своїм правом чи ні. Розрізняють чотири можливі операції:

— купівля опціону на купівлю валюти;

— купівля опціону на продаж валюти;

— продаж опціону на купівлю валюти;

— продаж опціону на продаж валюти.

Як правило, купівлю опціонів (іншими словами—«купівлю права») на купівлю або продаж валюти здійснюють компанії, що намагаються забезпечити покриття валютного ризику, а продаж опціонів («продаж права») на купівлю або продаж валюти здійснюється валютними спекулянтами.

Вартість опціону поділяють на справжню та часову. Справжня вартість відповідає потенційному доходу, який володар опціону отримав би, здійснивши операцію на поточному ринку і на терміновому ринках.

Справжня вартість опціону залежить від різниці між ціною виконання і строковим курсом. Часова вартість пов'язана з вартістю особливих переваг від володіння опціоном. Здебільшого вона залежить від двох параметрів:

1) уразливості валюти: чим уразливіша валюта, тим вигідніше мати опціон, що захищає від коливань курсу;

2) терміну виконання опціону: чим більший строк виконання опціону, тим більше шансів у його володаря реалізувати опціон, тому премія опціону збільшиться. Вважається, що премія для валюти з незначними коливаннями збільшується на 50 % якщо строк виконання зростає вдвічі.

Типи опціонів залежно від співвідношення поточної ціни та ціни виконання опціону:

1) опціон «at the money» (при грошах) — якщо ціна виконання опціону дорівнює поточному обмінному курсу;

2) опціон «out of the money» (без грошей) — якщо ціна виконання опціону на купівлю валюти вища від поточного курсу, а для опціонів на продаж — нижча від поточного курсу;

3) опціон «in the money» (у грошах) — якщо ціна виконання опціону при купівлі валюти нижча від поточного курсу, а при продажу валюти — вища від поточного курсу.

Зазвичай вартість опціонів «at the money» та «in the money» вища, ніж для опціону «out of the money».

За процедурою виконання розрізняють опціони таких стилів:

• Американський опціон — надає покупцеві право, але не зобов'язує його купити чи продати певну кількість базових активів за фіксованою ціною у разу настання терміну контракту або до нього.

• Європейський опціон — передбачає ті самі права й зобов'язання, що й американський опціон, однак не може бути виконаний до настання терміну контракту, тобто виповнюється тільки в момент закінчення контракту.

Існують опціонні контракти на готівкову валюту і на валютні ф'ючерси.

Розмір премій валютних опціонів залежить від цін валютних форвардів і волатильності обмінних курсів.