90.Ведучі ринки акцій та особливості їх функціонування.

Однією з найважливіших класифікацій ринків цінних паперів є їх поділ на розвинені ринки та ринки, що формуються.

Співвідношення між обсягами ринків акцій та облігацій наприкінці 1990-х років дорівнювало приблизно 40 % до 60 % на користь облігацій. У країнах Східної Азії подібні пропорції помітно посунені на користь пайових цінних паперів (акцій), у країнах Латинської Америки — на користь боргових (облігацій).

Наприкінці 90-х років минулого століття близько половини всього світового ринку цінних паперів припадало на США, приблизно 13 % — на Японію, а в цілому на п'ять країн (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція) — приблизно 75 %. На початку 1970-х років частка тільки США перевищувала 60%. У 1980-ті роки вона зменшилась у зв'язку з підвищенням питомої ваги Японії, а з кінця 1980-х і до середини 1990-х років — ринків, що формуються. Із середини 1990-х років знову відбулося підвищення частки США, насамперед за рахунок зростання ринку акцій.

Частка семи провідних розвинених країн на світовому ринку цінних паперів майже вдвічі перевищує їх частку у світовому ВВП.

Висока частка розвинених країн у сукупному світовому фондовому ринку призводить до того, що світові пропорції повністю визначаються пропорціями фондового ринку розвинених країн за впевненого домінування США.

Посилення взаємозалежності національних фондових ринків сьогодні проявляється у синхронному підвищенні чи падінні курсів цінних паперів на національних ринках капіталів різних країн.

За нинішніх умов американський ринок капіталів значною мірою визначає кон'юнктуру світового ринку капіталів. Динаміка котирувань цінних паперів на американському ринку значно впливає на курси цінних паперів на інших ринках, а рівень капіталізації американського ринку впевнено перевищує ринок будь-якої іншої країни .

За даними МВФ, у 2000 р. нерезидентам належало близько 35 % державних облігацій США, 18 % корпоративних облігацій американських компаній, 7 % акцій американських компаній. На фондових ринках інших розвинених країн частка нерезидентів є вищою та дорівнює в середньому 30—50 %. На ринках країн, що розвиваються, частка нерезидентів в операціях на фондових ринках коливається з 50 до 80 %. Ці країни залежать від припливу капіталу з розвинених країн.

91. Порівняння міжнародного ринку титулів власності та міжнар ринку боргових цінних паперів.

Міжнар ринок боргових ЦП охоплює ринок міжнар облігацій і ринок середньострокових нот, а також ЦП грошового ринку. Інструменти ринку позичкових капіталів засвідчують боргові відносини між позичальником і кредитором.

Боргові ЦП - ЦП, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов`язання. До боргових ЦП відносяться:

а) облігації підприємств;б) державні облігації України;в) облігації місцевих позик;г) казначейські зобов`язання України;ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;д) векселі;

Міжнар ринок титулів власності представлений міжнар акціями та іншими правами власності, що є похідними від акцій інструментами, зокрема такими, як депозитні розписки. Інструменти цього ринку засвідчують відносини власності і підтверджують права на співволодіння корпорації-емітента.

Титули власності - ЦП, що засвідчують майнове право власника документа по відношенню до особи, що випустила документ. На міжнар ринку титулів власності найбільш поширені акції, паї, американські депозитарні розписки (ADR), які підтверджують участь інвестора в капіталі підприємства

Міжн ринок боргових ЦП охоплює ринок міжнародних облігацій і ринок середньострокових нот, а також цінні папери грошового ринку. Інструменти ринку позичкових капіталів засвідчують боргові відносини між позичальником і кредитором. Міжн ринок титулів вл-ті представлений міжн акціями та іншими правами власності, що є похідними від акцій інструментами, зокрема такими, як депозитні розписки. Інструменти цього ринку засвідчують відносини власності і підтверджують права на співволодіння корпорації-емітента. Одною з визначальних рис нинішнього світового фінансового ринку – інтенсивний розвиток міжнародного ринку акцій, але сукупний обсяг міжнародного ринку акцій залишається значно меншим за розмір міжнародного ринку облігацій. Міжнародний ринок акцій складається з трьох сегментів – іноземних акцій, євроакцій та депозитарних розписок. Відмінності між цими інструментами пов’язані з наявністю різних механізмів розміщення і торгівлі акціями. Іноземні акції випускаються корпорацією-нерезидентом на фонди ринок іншої країни. Євроакції пропонуються для продажу одночасно на кількох національних фондових ринках. Депозитарні розписки випускаються на національних фондових ринках як субститути акцій іноземних компаній, що перебувають у трастовому управлінні банку-депозитарію.

Міжнар ринок акцій має тенденцію концентруватися на зрілих фондових ринках двох регіонів — Європи (головним чином у Великій Британії та, меншою мірою, у Німеччині) та США. У Європі зосереджені випуск і торгівля іноземними акціями, у США — емісія та обіг депозитарних розписок. Міжнародний ринок облігацій у широкому сенсі охоплює такі види боргових інструментів, як іноземні облігації', єврооблігації, глобальні облігації та програми середньострокових нот. Відмінності між цими цінними паперами стосуються сфе­ри і методів розміщення, режиму оподаткування, кола потенційних інвесторів. Особ­ливе місце серед міжнародних облігацій належить програмам середньостроко­вих нот. Це інструмент фінансування, який передбачає багаторазову емісію боргових зобов'язань (нот) на євроринку або на ринку іноземної держави в рамках заздалегідь визначеної програми випуску цінних паперів. Програми боргового фінансування на основі випуску середньострокових євронот є одним з найгнучкіших інструментів фінансування на міжнародних ринках позичкового капіталу.