117.Свопи і їх місце на ринку.

Своп-операція — валютна операція, що поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими валютами. Не створюють відкритої позиції та тимчасово забезпечують валютою без ризику, пов'язаного зі зміною курсу.

Строки: від 1 дня до 6 місяців, рідко зі строком виконання до 5 років.

Здійснюються між: комерційними банками; комерційними й центральними банками; центральними банками країн.

Способи застосування:

♦ Як інструмент для придбання іноземної валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми «своп» — спот проти форварду).

♦ Для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних та вихідних валютн потоках скороченням чи подовженням строків своп-контрактів, які вже було укладено (на основі схеми «своп» — спот форвард проти форварду)

Нині отримали поширення комбінації з процентною ставкою, опціоном, золотом, цінними паперами, кредитами, депозитами.

Типи свопів:

♦ процентні;♦ валютн;

♦ валютно-процентні; ♦ диференційні.

Валютн свопи — операції з обміну валюти з фіксованим валютним курсом на валюту з плаваючим валютним курсом.

Процентні свопи — операцій' з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі.

Валютно-процентні свопи — комбінації згаданих свопів.

Диференційні свопи — свопи з нетто-платежем однієї сторони на користь іншої під час укладання угоди.

Класичні свопи, залежно від послідовності виконання операцій «спот» та «форвард», поділяються на репорт та депорт. Реторт — це продаж валюти на умовах «спот» і одночасно купівля на умовах «форвард». Депорт — купівля валюти на умовах «спот» і продаж на умовах «форвард».

Класифікація свопів: звичайні (операції репорту та депорту);

• тижневі — своп s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах «спот», а друга — на умовах тижневого споту;

• одноденні — своп t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а зворотна — на умовах «спот»;

• форвардні (форвард—форвард).

Для класичних своп-угод (репорт і депорт) використовуються два валютн курси — спот і аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна маржа (премія або дисконт).

Структура контракту на укладення своп-угод:

• предмет контракту;

• умови анулювання свопу;

• умови кредитування;

• відповідальність сторін;• інші умови.

Свопи з'явилися для хеджування ризиків. Для цього вони мають більшу гнучкість, ніж ф'ючерси та опціони.

118.Процентні свопи. Валютно-процентні свопи. Товарні свопи. Фондові свопи.

Своп – одночасна купівля чи продаж одного й того самого базового активу чи зобов'язання за еквівалентну суму, за якої обмін фінансовими умовами забезпечує обом сторонам угоди визначений виграш.

Простий своп (Plain Vanilla Swap) – позабіржова угода між двома сторонами, одна з яких зобов'язується провести платіж іншій. Друга сторона зазвичай також зобов'язується провести платіж на користь першої. Розмір платежів сторін розраховують за різними формулами, виплати здійснюються на майбутні дати за обумовленим графіком. Не містить особливих умов.

Свопи з'явилися для хеджування ризиків. Для цього вони мають більшу гнучкість, ніж ф'ючерси та опціони.

За потребами учасників ринку вирізняють чотири основні види свопів:

-процентні свопи (Interest Rate Swap – IRS); -валютно-процентні свопи (CurrencySwap); -товарні свопи; -фондові свопи.

Свопи можуть передбачати платежі за фіксованими чи плаваючими процентними ставками. Свопи еквівалентні серії форвардних контрактів з тією самою ціною.

Особливості свопів: *укладаються в процесі конфіденційних переговорів на позабіржовому ринку; *-умови визначаються контрагентами; *-укладаються міжнародними (транснаціональними) корпораціями та банками; *контрагенти не анонімні один для одного; *кредитний ризик може бути зменшений наданням забезпечення.

Використовуються свопи для хеджування ризиків і спекуляції на купівлі та продажу свопів.

Основні переваги свопів:

-зниження вартості фінансування; -гнучкість; -одночасність угоди; -страхування.

Хиби свопів:

-відсутність стандартних умов; -неможливість використати з іншою фінансовою метою – не є такими, що обертаються; -використання пов'язано з кредитним ризиком.

Процентний своп – угода між сторонами про здійснення серії платежів один одному в узгоджені дати до закінчення терміну угоди. Розмір процентних платежів кожної зі сторін розраховується за допомогою різних формул, виходячи з умовної основної суми угоди.

Процентні свопи є найпоширенішим видом свопів.

У процентних свопах використовують фіксовані та плаваючі процентні ставки.

Особливості таких свопів:

-Не передбачають обміну основними сумами – учасники свопу не надають кредитів один одному та не позичають.

-Зустрічні процентні платежі зазвичай заліковуються, виплачується лише різниця між ними.

Не впливають на базову позику або депозит. Є самостійною угодою.

Валютно-процентний своп – угода між сторонами, згідно з якою одна сторона здійснює платежі в одній валюті, а інша – в іншій в узгоджені дати до закінчення терміну угоди.

Особливості валютно-процентних свопів:

-процентні платежі за ними здійснюються у різних валютах;

-передбачають обмін основними сумами, зазвичай на початку та наприкінці періоду;

-процентні платежі зазвичай сторони здійснюють у повному обсязі.

Сторони свопу можуть здійснювати періодичні платежі за фіксованими чи плаваючими (крос-валютн) ставками за обома валютами.

Валютно-процентні свопи відмінні від валютн свопів.

Валютн своп (FX Swap) – своп, що передбачає одночасну купівлю та продаж або продаж і купівлю однієї валюти за іншу для двох дат валютування.

Валютно-процентні свопи передбачають періодичні платежі впродовж усього терміну дії.

Товарний своп – угода між сторонами, згідно з якою мінімум одна серія платежів визначається ціною товару або товарним індексом.

Найпоширенішими серед товарних свопів є прості позабіржові угоди з обміну фіксованого ризику на плаваючий. Ці суто фін угоди не передбачають поставку фізичного товару.

Товарні свопи використовуються багатьма споживачами та виробниками товарно-сировинної продукції для довгострокового хеджування від зростання цін.

Учасники ринку з боку плаваючої ціни зазвичай купують і продають на контрактних умовах, пов'язаних з товарним індексом. Таким чином, реальна ціна поставки стає відомою лише на момент поставки або незадовго до його настання.

Учасники ринку з боку фіксованої ціни приймають на себе високий ризик, властивий волатильним товарним ринкам. Зазвичай вони компенсують цей ризик, відкриваючи протилежну позицію на форвардних і ф'ючерсних ринках.

Фондовий своп – угода між двома сторонами, за якою одна сторона виплачує процентний дохід на базі фондового індексу за встановленими датами впродовж періоду дії угоди. Інша сторона здійснює платежі за фіксованою чи плаваючою ставкою або на основі іншого фондового індексу. Розмір платежів визначається як узгоджений процент від так званої умовної основної суми.

Фондові свопи дають змогу переказувати активи з одного місця в інше без виплати суттєвих винагород, пов'язаних з операціями купівлі-продажу.

Залежно від конкретних потреб можна структурувати фондовий своп:

-Фіксована та змінна умовна основна сума.-Валютн ризик.-Спеціалізована платіжна база.

Особливості фондових свопів:

-Мінімум один платіж здійснюється, виходячи з доходу на основі фондового індексу за обумовленою умовною основною сумою, що визначається у вигляді процентної частки.

-Фактично є переміщенням активів без фізичної купівлі та продажу фінансових інструментів.

Є ефективним способом виходу на іноземні фондові ринки, незважаючи на обмеження, пов'язані з провадженням реальної торгівлі за кордоном.