107. Передумови використання підприємствами лізингових послуг у практиці управління персоналом.

У процесі управління персоналом на сучасному етапі, у зв’язку з ростом конкуренції за професіональні кадри все більше ускладнюється проблема знайти якісного працівника. Внаслідок цього підприємства витрачають багато часу на кадрову роботу. Можливість зосередитись керівництву підприємства на основні діяльність є впровадження та розвиток нових напрямків по комплектуванню персоналу, таких як кадровий аутстафінг та лізинг. Таким чином, підприємство залучає до вирішення своїх кадрових питань сторонні організації. Необхідно звернути увагу на основні фактори, які спонукають підприємство до лізингу та аустафінгу персоналу:

- по-перше – бурхливий розвиток бізнесу. При збільшенні розміру підприємства адміністрації складніше сконцентруватись на виконанні своїх безпосередніх обов’язків;

- по-друге – це посилення конкуренції. Більшості компаній для виживання у конкурентній боротьбі з одного боку необхідно бути дуже гнучкими, а з другого – оптимізувати свої витрати;

- третій фактор – це розвиток сфер діяльності , де зайнятість має сезон- ний або проектний характер, де високий відсоток лінійних підрозділів. У даному випадку циклічність коливань чисельності персоналу потребують нових підходів, тому одним з найбільш цікавим рішенням може стати використання наведених технологій. Лізинг персоналу, тобто фактично його «оренда» на певний час. Працівників добирають згідно вимог компанії-замовника. При лізингу персоналу працівники весь час знаходяться в штаті компанії-провайдера, яка їх наймає, а потім віддає в «оренду» організації-замовнику. Лізинг персоналу дає змогу швидко і якісно замінити відсутнього фахівця, не збільшуючи штат компанії і не порушуючи внутрішню систему комунікації та розподіл обов’язків. При звільненні працівника необхідність знайти йому заміну переходить при лізингу персоналу на провайдера послуги, таким чином компанія замовник гарантує собі наявність постійного і повного штату працівників, що і ще одною перевагою.

108. Передумови виникнення конфлікту.

Причини виникнення конфліктів різноманітні. Вирізняють об'єктивні та суб'єктивні причини конфліктів. Останні характеризують суб'єктивне сприйняття людьми об'єктивних процесів, а також зумовлюються їхніми особистісними психічними властивостями. Основні причини конфліктів в організації такі:

• обмеженість ресурсів, які необхідно поділити між структурними підрозділами;

взаємозалежність завдань (у сучасному виробництві виконання завдання одним або групою працівників залежить від результатів роботи інших працівників або групи);

відмінності в цілях (спеціалізовані підрозділи можуть надавати більшого значення своїм проблемам, а не всієї організації);

відмінності в уявленнях, цінностях, манері поведінки, рівні освіти, життєвому досвіді;

незадовільні комунікації (погана передача інформації є причиною, наслідком і каталізатором конфлікту, оскільки заважає зрозуміти ситуацію та погляди інших людей);

• різка зміна подій і ситуації.

Суб'єктивними причинами конфліктів є схильність людини до конфліктних стосунків з оточуючими, зумовлена її індивідуальними особливостями. Серед них такі:

- неадекватна самооцінка власних можливостей і здібностей, яка суперечить оцінці з боку оточуючих;

- намагання завжди домінувати;

- консерватизм мислення, поглядів, переконань;

- надмірна принциповість і прямолінійність висловлювань;

- критична налаштованість;

- емоційні якості, зокрема тривожність, агресивність, роздратованість, упертість тощо.