199. Типи питань, які використовуються під час інтерв’ю.

Способи і методи добору й оцінки претендентів на вакантні посади поділяють на особисті й технічні.

А) До особистих відносяться:

- аналіз і оцінювання документів;

- тестування;

- інтерв'ю-співбесіда.

Б) Технічні способи оцінювання персоналу:

- робочий експеримент (оцінні центри);

- графологічний висновок.

У групі особистих способів оцінювання персоналу найскладніше проводити інтерв'ю. Інтерв'ю - не ідеальний метод особистісного оцінювання претендента, тому воно доповнюється іншими методами.

Основна його мета - виявити, чи зацікавлений кандидат на вакантну посаду в даній роботі і чи здатний він її якісно виконувати.

В ознайомлювальній бесіді (інтервю) комбінують різну техніку питань (вільні, структуровані або стандартизовані). Бесіда може проводитися з двома та більше особами.

ТИПИ питань:

1) Перший блок питань направлений на складання загальної думки про кандидата, його професійні і особові якості.

2) Другий блок питань умовно називається стресовим - такі питання можуть задаватися в ході співбесіди для перевірки поведінки за ситуації, коли на особу виявляється тиск. Ці питання вимагають більшої психологічної напруги, уміння тримати удар.

+ Питання, які використовують під час інтерв'ю, можуть бути:

1) прямими (вимагають простої відповіді),

2) опосередкованими (передбачають згоду опитуваного на формулювання певного питання),

3) відкритими (не обмежують способу відповіді на нього,

4) закритими (обмежують респондента заздалегідь сформульованими варіантами відповідей, один із яких він повинен обрати). Закриті:

А) Дихотомні (так-ні, згоден-не згоден)

Б) Multiple-choice (повинні бути взаємно виключні)

В) Рейтингові (дуже згоден-згоден-нейтрал-не згоден-дуже не згоден)

Г) Семантично диференційні

Д) Рангові (поставте 1 – найпрестижніший, 2 – менш і т.д.)

Е) Checklist ("Позначте всі ..., які відповідають...")

Є) Forced-choice (Визначте одну з двох зарактеристик)

Ж) Заповнення.

За технікою проведення розрізняють вільне, формалізоване (стандартизоване) і напівстандартизоване інтерв'ю.

1) Вільне Інтерв'ю — тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталізації питань. Такі інтерв'ю доречні на стадії розвідки, уточнення проблеми дослідження.

2) Найпоширенішим є формалізоване, або стандартизоване, інтерв'ю, коли спілкування інтерв'юера і респондента регламентоване детально розробленим питальником й інструкцією інтерв'юера. Інтерв'юер зобов'язаний точно дотримуватись сформульованих запитань і їх послідовності. У стандартизованому інтерв'ю, як правило, переважають закриті запитання.

3) Напівстандартизоване інтерв'ю поєднує в собі особливості двох попередніх.

200. Умови переростання протиріччя в конфліктну ситуацію.

Конфлікт - це відсутність згоди між двома чи декількома суб'єктами,зіткнення протилежних сторін, які можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутр дискомфорт однієї особи. При конфлікті кожен суб'єкт нав'язує свою точку зору, цілі, думки, гостру суперечку і заважає, перешкоджає іншому суб'єктові чинити так само.

Умовою виникнення конфлікту або першоджерелом є конфліктна ситуація.

Конфліктна ситуація - ситуація у якій одна із складових змінює свої кількісні чи якісні значення, що призводить до застосування до загострення стосунків між конфліктуючими сторонами. Тут вступає у силу ще один з основних законів філософії - закон переходу кількісних змін у якісні.

Конфлікт не виявляється доти, поки існуюча ситуація або влаштовує усі задіяні чи зацікавлені сторони, або ж ці сторони, ще не в змозі вплинути на розвиток ситуації, не володіють достатнім потенціалом, тобто конфлікт прихований. Для переростання такої ситуації в конфлікт необхідний зовнішній вплив, поштовх чи інцидент, тобто певні дії з боку опонентів, спрямовані на досягнення своїх цілей.

Інцидент - привід, активізація діяльності однієї із сторін, яка зачіпає (нехай навіть ненавмисне) інтереси іншої сторони.

Для переростання виниклого протиріччя в конфліктну ситуацію необхідні:

1) значущість ситуації для учасників конфліктної взаємодії;

2) наявність перешкод, які висуває один з опонентів на шляху до досягнення цілей іншими учасниками (навіть якщо це суб'єктивне сприйняття, а не реальність);

3) перевищення особистої чи групової терпимості до виниклої перешкоди, хоча би у однієї із сторін.

Можна сформулювати ознаки конфлікту:

А) наявність ситуації, що сприймається як конфліктна;

Б) неділимість об'єкту конфлікту, тобто предмет конфлікту не може бути поділений справедливо між учасниками конфліктної взаємодії;

В) бажання учасників продовжити конфліктну взаємодію дня досягнення своїх цілей. Конфліктна ситуація передбачає існування кількох обов'язкових елементів:

1) учасники конфлікту (2 або більше сторони, які переслідують не схожі або протил. цілі);

2) об'єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка);

3) рушійна сила - інцидент (факт зіткнення протилежних сил).

Отже, формула конфлікту така: К=конфл ситуація+інцидент.