43. Форми фінансової санації та джерела її забезпечення.

Головною метою фінансової санації є мобілізація фінансових ре¬сурсів . За формальними ознаками розрізняють два види санації: а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на п-во; б) санація із залученням нового фінансового капіталу. У першому випадку санація може здійснюватися в таких формах: зменшення номінального капіталу п-ва; конверсія власності в борг; конверсія боргу у власність; пролонгація строків сплати заборгованості; добровільне зменшення заборгованості; самофінансування. Санація із залученням нового фінансового капіталу може наби-рати таких форм: альтернативна санація; зменшення номінального капіталу з наступним його збіль¬шенням (двоступінчаста санація); безповоротна фінансова допомога власників; безповоротна фінансова допомога персоналу; емісія облігацій конверсійного займу; залучення додаткових позик. За джерелами мобілізацій фінансових ресурсів розрізняють ав¬тономну санацію (власні кошти п-ва та капітал його вла¬сників) та зовнішню санацію (кошти кредиторів та держави). Виді-ляють окремий вид санації п-в — з допомогою державної фінансової підтримки. Фінансування державою санаційних заходів може здійснюватися на поворотній або безповоротній основі. Крім того, в окремих випадках держава може вдатися до непрямих ме¬тодів сприяння санації суб'єктів господарювання: податкові піль¬ги, створення особливих умов підприємницької діяльності і т.д.

Якщо в балансі п-ва за результатами звітного року ві¬дображено непокриті збитки минулих років (чи збитки звітного року), то треба приймати рішення про джерела покриття цих збит¬ків. Щодо цього у науковій літературі з питань санації дуже часто трапляється поняття «чистої санації». Чиста санація полягає в санації балансу неспроможного п-в. Вона спрямована на формальне покриття зазначених у балансі збитків.

44. Державна фінансова підтримка санації підприємства.

Згідно із Законом України «Про п-ва» у разі збиткової діяльності п-в держа¬ва, якщо вона визнає продукцію цих п-в суспільне необхід¬ною, може надавати їм дотації чи інші пільги. Приймаючи таке рішення, виконавча влада виходить з принципу фінансової підтримки передовсім життєздатних виробничих струк¬тур, п-в і організацій, які вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшити обсяг в-ва. Відносини розподілу фінансових ресурсів формуються на двох рів¬нях: централізованому й децентралізованому. Централізована санаційна під-тримка може здійснюватися: а) прямим бюджетним фінансуванням; б) непрямими формами державного впливу.

Пряме бюджетне фінансування санації п-в відбувається на поворотних (бюджетні позики) і безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій п-в, що перебувають на межі банкрутства).

Стосовно банківської сфери слід зауважити, що комерційному банкові, переведеному на режим фінансового оздоровлення, може бути надано державну фінансову підтримку у вигляді стабілізацій¬ної позики. Таку позику надають тільки під заставу високоліквідних активів банку або під гарантію чи поручительство інших, фінансове стабільних, банків. Одним із методів державної фінансової допомоги п-вам є санаційна підтримка у вигляді повного або часткового викупу державою акцій п-в, що перебувають у фінансовій скруті. Інший вид державної допомоги – надання санаційної підтримки у формі державних гарантій або поручительств (зо¬бов'язання держави здійснити погашення боргів п-ва за його неспроможності самостійно виконати умови кредитного договору). Одним із непрямих методів державної санаційної підтримки п-в є надання їм дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства. Згідно із Законом України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної кон¬куренції у підприємницькій діяльності» з метою запобігання моно-польному становищу окремих підприємців на ринку такі форми са¬нації п-в, як реорганізація, злиття, приєднання, придбання активів, створення концернів та ряд інших, здійснюються за згодою Антимонопольного комітету. Отже, використовувати його можна лише тоді, коли п-ва доведуть, що в результаті їхнього злиття буде найбільш повно використано ефект масштабності, значно знизиться собівар¬тість продукції та суттєво зростуть її якісні параметри. Залежно від напрямку економної доктрини держави можливе використання того чи того виду санаційної підтримки п-в фіскального характеру, що може здійснюватися списанням чи рест-руктуризацією податкових зобов'язань, податковим кредитуванням, наданням цільових податкових пільг п-вам, які потребують санації, а також фіскальними поступками головним кредиторам таких п-в з метою активізації їхньої участі в санаційних процесах. Використання того чи того методу державної підтримки санації та реструктуризації залежить від конкретних характеристик п-ва, його народ негосподарського та регіонального значення. У цілому найбільш економічно раціональними вважають надання державних гаранти та різні форми підтримки фіскального характеру, зокрема, для стимулювання лізингу та активізації участі в санації найбільших кредитів п-в, що перебувають у кризі, а також державну допомогу у вигляді сприятливе амортизаційної політики.

Частина ІІ

1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва.

Фін д-ть – сис-ма викор-ня різних форм і методів для фін забезпеч-ня ф-ння п-ва і досягнення ним поставленої мети. Завдання: 1. Фін забезпеч-ня поточної виробничої та господарської д-ті п-ва. 2.Збільшення рівня рентабельності і платоспр-ті. 3. Пошук резервів  доходів та прибутку. 4. Виконання СГ фін зобов’язань перед ін суб’єктами госп-нята фін установами. 5. Контроль за цільовим розподілом і еф-вним викор-ням фін ресурсів,що знаходяться у СГ. 6. Мобілізація фін ресурсів для подальшого розвитку СГ.