29. Страхові брокери та їхні функції.

30. Роль реклами в реалізації страхових послуг.

31. Види страхової реклами та вимоги до неї.

32. Контроль з боку страхових компаній та держави за реалізацією страхових послуг.

33. Асортимент страхових послуг, що пропонуються в Україні фізичним і юридичним особам.

Страхування, як і будь-яка інша сфера діяльності людини, будь-яка інша система знань, потребує внутрішньої структурно-логічної впорядкованості. Для досягнення необхідної впорядкованості викор-ся класифікація.

Стр-ві послуги можна класифікувати наступним чином.

За економічними ознаками виділяють стр-ня життя та загальні види стр-ня. В основі  принцип наявності нагромадж характеру договору стр-ня та строк дії договору стр-ня.

За об`єктом стр-ня можна виділити наступні види: особисте стр-ня (життя, здоров’я, працездатність стр-ників або застр-ваних); майнове стр-ня (майно в різних його видах, рухомі і нерухомі цінності, грошові кошти, доходи); стр-ня відп-ті.

За статусом стр-ника виділяють стр-ві послуги, що захищають інтереси громадян, тобто фіз осіб, і ті, які обслуговують інтереси суб`єктів під-кої д-ті.

За статусом стр-вика можна виділити держ, комерційне та взаємне стр-ня.

Довгострокове страхування: стр-ня життя і ануїтетів, стр-ня до шлюбу і народження дитини, зв’язане довгостр-ве стр-ня життя, безперервне стр-ня здоров`я, тонтіни, стр-ня виплати капіталу, стр-ня пенсій.

За українським законодавством з метою ліцензування страхової діяльності виділяють наступні види: стр-ня життя, від нещасних випадків, медичне, здоров`я на випадок хвороби, зал-го ТР, наземного ТР (крім зал-го), повітряного ТР, водного ТР, вантажів та багажу, від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, цивільної відп-ті власників наземного ТР, включаючи відп-ть перевізника (теж саме для авіаційного та водного ТР), відп-ті перед 3-ми особами, кредитів, інвестицій, фін ризиків, виданих гарантій (поручительств) та прийнятих гарантій, майна.

За З.У. “Про стр-ня” виділяють також добровільне та обов`язкове стр-ня (за формою проведення).

34. Страхова угода та її основні етапи.

35. Заява про страхування: форма подання, зміст, значення.

36. Андеррайтинг: поняття, сутність та задачі.

37. Договір страхування та його зміст.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише валютою України, а страхувальник-нерезиден – іноземною вільно конвертованою валютою або валютою України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі:

• закінчення терміну дії;

• виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

• несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором терміни;

• ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

• прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи, визначених нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі за умови дострокового припинення договору страхування.

Договір страхування визначається недійсним якщо його укладено після страхового випадку; коли об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набрало законної сили.