144. Сутність і призначення фінансів домогосподарств. Доходи, видатки і

заощадження домогосподарств.

Домогосподарства с важливою складовою національної економіки, а фінанси домогосподарств є невід'ємною складовою фінансової системи. З одного боку, домогосподарства постачають фінансові ресурси на фінансовий ринок. Таке постачання реалізується, перш за все, через розміщення накопичених особистих коштів в ті чи інші фінансові інструменти (депозити, цінні папери тощо). З іншого боку, домогосподарства є основним споживачем фінансових ресурсів: при дефіциті власних коштів для здійснення своїх економічних проектів, вони вступають у фінансові відносини з посередниками фінансової системи (банками, кредитними спілками тощо).

Для розуміння сутності фінансів домогосподарств, важливо визначитись із категорією "домогосподарство". Під домогосподарством в економічній науці розуміють суб'єкт економічної діяльності, економічну одиницю, яка складається з однієї чи кількох осіб, об'єднаних потребою здійснення спільної господарської діяльності з метою задоволення власних споживчих потреб, а також постачання трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів на відповідні ринки. Члени домогосподарства можуть бути родичами, але наявність сімейних зв'язків між ними не обов'язкова. Важливою ознакою є та, що членів домогосподарства поєднує спільне місце проживання, спільна житлова площа і спільні господарські потреби. В Україні, наприклад, лише близько 1 % домогосподарств формують особи, не пов'язані родинними зв'язками, тому можна сказати, що в сучасних економічних умовах поняття "домогосподарство" та "сім'я" є практично тотожними.

Фінанси домогосподарств — це регульовані у визначеному правовому полі за допомогою спеціальних методів, прийомів та інструментарію потоки коштів через мікрорівневу систему грошових фондів, які забезпечують функціонування і розвиток людей як фізичних осіб, їх економічну діяльність з метою придбання житла, підтримання здоров'я, здобуття освіти, отримання пенсії, забезпечення інших аспектів людської діяльності

Домогосподарства, які мають надлишкові кошти, можуть виступати на фінансовому ринку як покупці фінансових активів, домогосподарства, що мають дефіцит коштів для здійснення своїх проектів, виступають як позичальники фінансових ресурсів.

Участь домогосподарств в економічних відносинах з приводу купівлі різного роду фінансових активів на ринку залежить від рівня доходності та ризику останніх. Зважуючи на всі переваги та ризики розміщення особистих заощаджень, домогосподарства здійснюють певний економічний вибір. На сучасному фінансовому ринку портфель придбаних фінансових активів домогосподарств є досить диференційованим і включає в себе як найменш, так і найбільш ризикові та доходні інструменти. Водночас, з розвитком ринкової економіки удосконалюються фінансові інструменти, які використовуються домогосподарствами. На сьогодні найбільш поширеними формами розміщення домогосподарствами своїх надлишкових коштів є депозитні рахунки в комерційних, ощадних банках та кредитних спілках. Ці фінансово-кредитні установи постійно підвищують якість наданих домогосподарствам депозитних послуг, забезпечують їх відповідними гарантіями та прийнятними відсотками. Це сприяє залученню домогосподарств саме до депозитних операцій, водночас зменшує їх участь на фондовому ринку.

Економічні відносини домогосподарств та кредиторів з приводу залучення домогосподарствами позикових фінансових ресурсів також відіграють досить важливу роль у розвитку фінансової сфери. В багатьох випадках значні суми позик, взятих населенням, викликають занепокоєння фахівців. Проте, для того, щоб оцінити реальний рівень кредитного навантаження на фізичну особу, потрібно, в першу чергу, здійснити порівняння обсягів позикових коштів та її власних фінансових активів. Оскільки рівень економічної освіченості домогосподарств постійно зростає, вони здатні власноруч ефективно управляти своїм домашнім кредитним портфелем. Крім того, показник заможності населення вимірюється не лише обсягом власних фінансових активів, але й реальними ресурсами (будинками, квартирами, машинами тощо), якими володіють домогосподарства, і свідчить, що сумарний обсяг їх багатства перевищує обсяг кредитних боргів.

Фізичні особи беруть як короткострокові, так і довгострокові кредити. При цьому короткострокові позики, зазвичай, витрачаються на придбання продуктів нетривалого використання, в той час як за рахунок довгострокових купляються товари зі значним терміном експлуатації.

Загалом всі кредити, взяті домогосподарствами поділяються на 3 групи:

1. Іпотечні (житлові) кредити — це довгострокові позики, за рахунок яких фінансується придбання житла. Такі позики відіграють для домогосподарств найбільшу роль, оскільки вартість житла з часом, зазвичай, росте, а здійснення кредитних платежів відбувається за початковою вартістю на момент укладання угоди.

2. Довго- або середньострокові позики на купівлю товарів тривалого використання, що не пов'язані з задоволенням житлових потреб (придбання автомобілів, меблів, оплата подорожей, ремонту тощо). Виплата таких кредитів здійснюється у вигляді послідовних щомісячних чи щоквартальних платежів.

3. Разові кредити - така форма споживчого кредитування, яка характеризується одноразовим погашенням всієї суми позичених коштів. Такі кредити, в основному, є короткостроковими і витрачаються на будь-які потреби домогосподарств.

На рівень позикової активності домогосподарств впливає ряд факторів, основними з яких є:

• рівень доходів, - люди з більшим рівнем доходів залучають більшу кількість кредитів, оскільки прагнуть задовольнити свої високі споживчі потреби; крім того оптимістичні прогнози щодо рівня власних майбутніх доходів стимулюють населення здійснювати значні витрати, що потребує додаткових обсягів кредитних ресурсів;

• стадія життєвого циклу домогосподарства, - найбільшу потребу у кредитних ресурсах відчувають молоді сім'ї, яким необхідно купувати житло, побутову техніку, автомобілі тощо. Домашні господарства, у складі яких є маленькі діти, також позичають більше, ніж господарства без дітей;

• стадія економічного циклу, - зазвичай домогосподарства залучають кредитні кошти під час економічних підйомів, обґрунтовуючи такі рішення оптимістичними фінансовими прогнозами. В період економічних спадів і криз, коли кількість робочих місць поступово зменшується, кредитна активність домогосподарств зводиться до мінімуму, що пояснюється фінансовою невизначеністю майбутнього;

• коливання відсоткових кредитних ставок, - чим вищою є плата за кредитні ресурси, тим меншим буде попит на них, і навпаки.

Варто зазначити, що зростанню кількості депозитних і кредитних операцій домогосподарств сприяла поява нових фінансових технологій, зокрема активне впровадження в обіг дебетних і кредитних пластикових карток. Основне їх призначення полягає у наданні можливості власнику картки зручно і мобільно використовувати власні та позикові кошти. Перевагу, яку надає кредитна картка, є відстрочка платежу при придбанні товару, дебетні картки надають зручний спосіб його негайної оплати.

Модуль 2. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

Частина І

1. Сутність та відмінні ознаки фінансів підприємств. Класифікація фінансових відносин підприємств.

Фінанси підприємств — це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі від¬творення.

У процесі відтворення фінанси підпр-в як економічна кате¬горія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню влас¬тивість через такі функції:

 формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-госпо¬дарської діяльності;

 розподіл та використання фін. ресурсів для забезпе¬чення операційної вир-ої та інвестиційної діяльності, для ви¬конання своїх фін. зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;

 контроль за формуванням та використанням фінансових ре¬сурсів у процесі відтворення.

Формування фін. ресурсів на підпр-вах відбуваєть-ся під час формування статутного фонду, а також у процесі розпо¬ділу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування резерв. фонду, фонду спожив. і фонду нако¬пичення.

Формування та використання фін. ресурсів на підприємст¬вах — це процес утворення грошових фондів для фін. за¬безпечення операційної та інвест. діяльності, виконання фі¬н. зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами госпо¬дарювання.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, ро¬біт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий конт¬роль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови госп. угод.

Дo фiнaнciв нaлeжaть тaкi гpyпи фiнaнcoвиx вiднocин:1)пoв'язaнi з фopмyвaнням cтaтyтнoгo фoндy cyб'єктiв гocпoдapю¬в¬a¬н¬ня;2)пoв'язaнi з yтвopeнням тa poзпoдiлoм гpoшoвиx дoxoдiв: ви¬p¬y¬ч¬ки, вaлoвoгo тa чиcтoгo дoxoдy, пpибyткy, гpoшoвиx фoндiв п-в;3)щo ви-ни¬к¬a¬ють y п-в з дepжaвoю з пpивoдy пoдaткoвиx тa iншиx плaтeжiв y бю¬джeт тa цiльoвi фoнди, бю¬джeтнoгo фiнaнcyвaння, oдepжaння cyбcидiй;4)якi ви¬ни¬к¬a¬ють мiж cyб'є¬к¬т¬a¬ми гocпoдapю¬в¬a¬н¬ня y зв'язкy з iнвecтyвaнням y цiннi пaпepи тa oдepжaнням нa ниx дoxoдiв здiйcнeнням пaйoвиx внecкiв тa yчacтю в poзпoдiлi пpибyткy вiд cпiльнoї дiяльнocтi, oдepжaнням i cплaтoю штpaфниx caнкцiй;5)якi фopмyю¬ть¬cя в п-в з бaнкaми, cтpaxoви¬ми кoмпaнiя¬ми y зв'язкy з oдepжaнням тa пoгaшeнням кpeдитiв, cплaтoю вiдcoткiв зa кpeдит тa iншi ви¬ди пocлyг, oдepжaнням вiдcoткiв зa poзмiщeння тa збepiгaння кoштiв, a тaкoж y зв'язкy зi cтpaxoви¬ми плaтeжaми тa вiдшкoдyвaння¬ми зa piзни¬ми ви¬д¬a¬ми cтpaxyвaння;6)щo фopмyю¬ть¬cя в п-в y зв'язкy з внyтpiшньoви¬p¬o¬б¬ни¬чим poзпoдiлoм дoxoдiв