111. Видатки бюджету на економічну діяльність держави: склад,

призначення і роль.

Витрати бюджету на економічну діяльність держави визначаються 2 чинниками:

І ) Масштабами державного сектора економіки.

2) Економічною політикою держави, яка може віддавати перевагу бюджетному фінансуванню чи податковому регулюванню.

Мають галузевий склад:

1. Промисловість та енергетика.

2. Будівництво.

3. Сільське і лісове господарство, рибальство та мисливство.

4. Транспорт, шляхове господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика.

5. Інші послуги з економічної діяльності держави.

За формами фінансування на економічну діяльність держави бувають:

1. Капіталовкладення держави.

2.Операційні витрати бюджету.

3. Кредити і дотації держави.

Капіталовкладення - фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави.

Бюджетні інвестиції - вкладення бюджетних коштів у визначені проекти з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту

Напрями капіталовкладень:- відомчий розподіл,- розподіл інвестиційних проектів.

Галузевий підхід полягає в тому, що загальна сума виділених бюджетом капіталовкладень направляється міністерствам і відомствам, які в свою чергу, розподіляють цю суму між підприємствами та організаціями. Цей підхід є основним в Україні, хоча має недолік — розпорошення коштів. Фінансування інвестиційних проектів, навпаки, дозволяє концентрувати ресурси на реалізації основних завдань.

Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визначається двома чинниками: можливостями бюджету; наявністю необхідних та ефективних проектів.

Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має ніякої нормативної бази (наприклад, відповідно до Закону «Про освіту» щорічно на її фінансування повинно ВИДІЛЯТИСЬ 10% національного доходу і хоча, як правило, цього розміру не додержуються, але база для планування існує). Тобто планування капіталовкладень йде від досягнутого рівня, а не від потреб.

Особливою формою є інвестиційна діяльність, яка спрямована на впровадження досягнень науково-технічного прогресу у соціальну сферу.

До інноваційної діяльності належать:

- виробництво та поширення нових видів техніки і технологій;

- реалізація довготривалих науково-технічних програм з великим терміном окупності;

- фінансування фундаментальних досліджень;

- розробка нових ресурсозберігаючих технологій.

Державне інвестування здійснюють:

1. Органи законодавчої і виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів бюджетів цільових фондів та позичених коштів (централізовані кошти).

2. Державні та комунальні підприємства за рахунок власних і позичених коштів (децентралізовані кошти).

Вартість інвестиційних проектів визначається в їх кошторисах. Виділення бюджетних асигнувань на капіталовкладення при фінансуванні інвестиційних проектів здійснюється на конкурсній основі таким чином:

1. На підставі визначених критеріїв (термін окупності, рентабельність, мінімальність ризиків та економічна ефективність і соціальна значимість проекту) здійснюється конкурентний відбір проектів.

2. Проводиться тендер (конкурс) серед виконавців того чи ІІНШОГО проекту.

Видатки бюджету на економічну діяльність плануються і здійснюються у таких формах:

1) капіталовкладення; 2) операційні витрати; 3) кредити; 4) дотації.

Фінансування капіталовкладень може здійснюватися за 2 напрямами:

1) у відомчому розрізі; 2) у розрізі інвестиційних проектів.

Галузевий підхід полягає в тому, що загальна сума виділених бюджетних капіталовкладень направляється міністерствам і відомствам, які в свою чергу розподіляють цю суму між підприємствами і організаціями.

Фінансування інвестиційних проектів дозволяє концентрувати ресурси на реалізації основних завдань.

Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визначається двома чинниками:

1) можливостями бюджету;

2) наявністю необхідних та ефективних проектів.

Вартість інвестиційних проектів визначається в кошторисах. Виділення бюджетних асигнувань на капіталовкладення при фінансуванні інвестиційних проектів здійснюється на конкурсній основі.

До операційних витрат відносять:

1) фінансування геологорозвідувальних робіт;

2) фінансування лісового і водного господарства;

3) землевпорядкувальні роботи;

4) заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;

5) утримання насіннєвих станцій і племінних господарств.

Фінансування геологорозвідувальних робіт проводиться за рахунок двох джерел: бюджету і коштів підприємств. Із бюджету фінансуються роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин, а за рахунок коштів підприємств – роботи в межах існуючих родовищ. Фінансування геологорозвідувальних робіт здійснюється за рахунок компенсаційного доходу – відрахувань на геологорозвідувальні роботи, які вносять у бюджет підприємства видобувної промисловості. Вартість геологорозвідувальних робіт визначається на підставі спеціальних кошторисів, які розраховуються виходячи з обсягів цих робіт та існуючих розцінок.

Утримання лісового і водного господарства віднесено до видатків бюджету тому, що на даний час це є загальнодержавною власністю. У бюджеті існують певні доходи, які пов’язані з фінансуванням зазначених витрат: лісовий дохід, плата за використання прісних водних ресурсів.

Землевпорядкувальні роботи включають в себе заходи з підвищення і відновлення родючості ґрунтів. Протиепідемічні заходи у цілому фінансуються із бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон. Виділення коштів із бюджету на ці заходи здійснюється на підставі кошторису. На підставі кошторису фінансуються насіннєві станції і племінні господарства.

Бюджетні кредити надаються підприємства державного сектора на тимчасові потреби в разі фінансових ускладнень. Вони можуть бути з невеликою процентною ставкою або безвідсотковими.

Державна дотація – це виділення з бюджетних коштів на покриття збитків суб’єктів господарювання в тому випадку, коли збитковість визначається певною фінансовою політикою держави в сфері ціноутворення.