91. Бюджетне право, його сутність і роль. Складові бюджетного

законодавства.

БП – сукупність правових норм, що регламентують формування та використання коштів Б. тобто виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю, - утворенням, розподілом та використанням коштів державного та місцевих бюджетів.

Коло відносин у сфері бюджетної діяльності є широким, оскільки включає відносини, пов'язані зі встановленням бюджетного устрою та бюджетної системи України, структурою доходів і видатків бюджетної системи, їх розподілом між її ланками, здійсненням міжбюджетних трансфертів та розмежуванням компетенції органів державної та муніципальної влади, а також з організацією бюджетного процесу.

Бюджетно-правові норми - складова частина фінансового права і регулюють відносини при формуванні бюджетної системи, розподілі доходів і видатків між окремими ланками бюджетної системи та здійснення міжбюджетних трансфертів, а також визначають правову регламентацію бюджетного процесу та компетенцію його учасників. Отже, бюджетні правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з розподілом та витрачанням ресурсів, акумульованих бюджетною системою країни.

Бюджетно-правові норми визначають права та обов'язки суб'єктів бюджетних відносин, вказують на обставити, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невиконання вимог, встановлених цими нормами. Бюджетні правовідносини є наслідком правового регулювання державою суспільних (економічних) відносин, що виявляється у наданні цим відносинам юридичної форми. Слід зазначити, що саме у бюджетній діяльності будь-який її акт (розподіл коштів між окремими ланками бюджетної системи, використання бюджетних асигнувань) може здійснюватися виключно на основі правового акта. Правове регламентування Б здійснюється у загальних рисах Конституцією і деталізується у бюджетному законодавстві, яке охоплює 3 рівні: 1- закони, що регламентують бюджет і бюджетні відносини; 2 – закони, що регламент. окремі статті доходів і видатків; 3 – закон про ДБУ і рішення МОВ про місцеві бюджети. Бюджетний період – період, протягом якого функціонує бюджет. В Україні – річний бюджетний період. Бюджетний цикл – починаючи з розгляду запитів аж до звітування по Б.

92. Державний бюджет України, структура і правовий характер.

Розвиток будь-якої держави обумовлює необхідність централізації певної частини фінансових ресурсів суспільства у безпосередньому розпорядженні держави. Основною економічною формою утворення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів є бюджет країни.

Бюджет є вирішальною та провідною ланкою фінансової системи, через яку проводиться перерозподіл більшої частини національного доходу. Він об'єктивно необхідний для забезпечення існування держави,

звитку економіки і культури, соціального захисту населення. За Ропомогою бюджету держава акумулює грошові кошти для 1 інансування пріоритетних напрямів виробництва і соціального звитку; бюджет - одне з основних засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання.

Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план нормування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Державний бюджет можна розглядати у 4-х аспектах:

1) як економічна категорія ;2) як централізований фонд грошових коштів ;

3) як провідна ланка фінансової системи ;4) як основний фінансовий план держави. Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішньо - та міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП і національного доходу з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населення. Бюджет є фінансовою базою держави для здійснення її функцій.

Державний бюджет України - основний фінансовий план, який розробляється і затверджується на один рік.

У державному бюджеті наведені всі атрибути фінансового плану: доходи за конкретними джерелами надходжень; витрати за конкретними напрямами та заходами; порівняння грошових витрат і доходів на основі балансових розрахунків.Центральне місце Державного бюджету в системі фінансових планів визначається рядом чинників: -у державному бюджеті концентруються основні державні доходи;-за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні видатки;державний бюджет є джерелом фінансування зовнішньоекономічної діяльності країни; -державний бюджет - це інструмент фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів у народному господарстві.

93. Система фінансування бюджету: сутність, класифікація і джерела.

Бюджетне фінансування – перерахування коштів на рахунок розпорядників коштів (особові, реєстраційні. Спеціальні реєстраційні, поточні) з рахунку бюджету, які відкриваються в органах казначейства і банківських установах.

У бюджетному фінансуванні беруть участь:- органи казначейства;- банківські установи;

- розпорядники коштів;- одержувачі бюджетних коштів.

Принципи бюджетного фінансування:

1) принцип плановості означає обов’язкову умову законодавчого затвердження видатків;

2) цільовий характер використання бюджетних коштів: використовуються тільки на ті цілі, які визначені в бюджеті;

3) фінансування юридичної особи повинно здійснюватися з одного бюджету;

4) пропорційність у фінансуванні протягом року.

Методи бюджетного фінансування:

1) відкриття кредитів – засновується на авансуванні видатків бюджету на кредитній основі. До 01.07.1993 даний метод використовувався в Україні тільки при фінансуванні з Державного бюджету.

2) Метод перерахування коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів. Дане перерахування здійснюється тільки у межах наявних коштів на рахунках бюджетів. До 01.07.1993 використовувався при фінансуванні з місцевих бюджетів.

З 01.07.1993 в Україні використовується єдиний метод бюджетного фінансування – другий.

В даний час використовується такий вид бюджетного фінансування як оплата витрат, яка включає в себе оплату рахунків і видачу готівкових коштів.

При даному виді фінансування рахунки бюджету і рахунки розпорядникам, одержувачам коштів відкриваються в органах казначейства. Перерахування коштів здійснюється з рахунку бюджету безпосередньо на рахунок суб’єкта господарської діяльності, який виконав роботу чи надав послуги розпоряднику коштів. Ця операція відображається на рахунках розпорядників коштів. Готівкові кошти розпорядник одержує з рахунку казначейства, що відкривається в банківській установі.

Казначейство є учасником системи електронних платежів НБУ.

Фінансування видатків бюджету може здійснюватись у таких формах:

— кошторисне фінансування;

— фінансування інвестиційних проектів (бюджетні інвестиції);

— державні субсидії, субвенції, дотації (державні трансферти);

— бюджетні кредити.

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно охоплює забезпечення виробничої та соціальної інфраструктур, оборони та управління. За цієї форми бюджетні асигнування виділяються на підставі спеціального документа — кошторису. У ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань. їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов'язковими і факультативними. Норми витрат — основний елемент кошторисного фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава, виходячи зі своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найнеобхідніших та найефективніших проектів. Проекти, що не пройшли конкурсний відбір, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків установлюється на основі спецкошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об'єктів.

Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримку певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають пайову участь суб'єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації — це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію тоді, коли їх збитки виникають внаслідок певної політики держави, наприклад у сфері ціноутворення.

Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах повороткості. Це нехарактерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються саме на безповоротній основі.

Форми бюджетн. фінансування визначаються економічними умовами, в яких функціонує бюджетний фонд держави. Із зміною конкретних умов господарювання поступово змінюються й самі форми бюджетного фінансування, а також межі їх застосування. На нинішньому етапі розвитку економіки у зв'язку з необхідністю вдосконалення всієї системи управління економічною і соціальними сферами постала потреба у вдосконаленні форм бюджетного фінансування.

При визначенні шляхів удосконалення діючих форм бюджетного фінансування до них не може бути застосований єдиний підхід, перспективи розвитку кожної з форм повинні пов'язуватися з тими цілями, яким вона слугує. Цілі управління поділяються на загальні і спеціальні. Загальні цілі реалізуються через ті форми фінансування, які відповідають системі управління економікою у цілому. Такими формами є фінансування інвестиційних проектів та кошторисне фінансування, за допомогою яких формуються галузеві і територіальні пропорції, здійснюються структурні зміни в економіці. Спеціальні цілі пов'язані з особливими умовами господарювання, що визначаються економічною політикою держави на певному етані її розвитку. Звідси виникає необхідність використання таких форм, як державні субсидії, субвенції і дотації, бюджетні кредити.