35. Тенденції розвитку податкової системи України.

Необхідність реформування податкової системи України є одним з пріоритетних завдань держави на сучасному етапі. Але на шляху реформування стоїть безліч проблем без вирішення яких цей процес буде дуже складним. Однією з головних проблем є постійна зміна влади, яка тягне за собою зміну пріоритетів реформування. Кожен новий уряд працює над вирішення поточних проблем, без урахування наслідків своєї діяльності в майбутньому. Нова політична сила скасовує усі напрацювання попередників і починає роботу з нуля. Показовим стало затвердження урядом Ю. Тимошенко Стратегії реформування податкової системи України з одночасним скасуванням Концепції реформування податкової системи України, що була прийнята урядом В. Януковича.(17)

Позитивним кроком є «Програма економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки», яка зазначає, що податкова реформа здійснюється з метою забезпечення стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за одночасного збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів.

На основі визначених пріоритетів у програмі визначені наступні стратегічні завдання:

• Зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах підприємств і скорочення витрат часу платників на нарахування і сплату податків;

• Підвищення ефективності адміністрування податків;

• Побудова цілісної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізованої з законодавством ЄС;

• Встановлення податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці України;

• Зменшення глибини соціальної нерівності.

Перелік цих завдань відображає розуміння головних проблем, що стоять перед податковою політикою України.

Наступним кроком на шляху досягнення ефективності податкової реформи має стати подолання дисбалансів державних фінансів. Дефіцит державного бюджету та Пенсійного фонду України, призводять до зменшення капітальних видатків держави, зростання заборгованості держави перед платниками податків. Значні розриви між доходами та зобов’язаннями держави, змушують уряд до проведення жорсткої фіскальної політики, що робить неможливим вирішення поставлених завдань. Та попри високий фіскальний тиск, Україна має значний резерв для збільшення податкових надходжень. Це зумовлено наявністю значного тіньового сектору економіки, який за різними оцінками становить від 20 до 50% ВВП. Ключовими чинниками високої частки тіньової економіки є мінімізація та ухилення від сплати податків.(8)

Першим етапом на шляху реформування стало прийняття Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року. Він проголошений основним законодавчим документом, що регулює відносини у сфері податків. Ще до набрання чинності цей документ викликав безліч емоцій, як негативних, так і позитивних. Аналізувати ефективність цього документа ще досить рано, тому що досить багато норм почнуть діяти через кілька років. Також, як для будь-якого явища, для оцінки потрібні його результати і потрібен час.

Важливим позитивним кроком стало скорочення кількості податків з 28 до 18 загальнодержавних та з 14 до 5 місцевих податків. Хоча вилучені платежі не створювали додаткового тиску на економіку, а лише перерозподіляли кошти на підтримку окремих сфер. (1)

Наступним досягненням є скорочення ставок основних бюджетоутворюючих податків. Зокрема ставки податку на прибуток скорочено до 23%, та планується поетапне зниження до 2016 року до 16%.

Введення поняття спеціального податкового режиму дозволило згрупувати всі інші відмінні від загального податкові режими, що робить більш зрозумілим правове поле в даній сфері. Відповідно до кодексу спеціальний податковий режим – це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб’єктів, а також суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність на певній території, який запроваджується державою для досягнення чітко визначених цілей.(1)

До спеціальних податкових режимів належать:

• спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів ма-

лого підприємництва;

• фіксований сільськогосподарський податок;

• спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, які

реалізують інвестиційні проекти на території спеціальних (вільних)

економічних зон .

Одним із завдань підвищення ефективності податкової реформи є вирішення проблеми перерозподілу повноважень і фінансових ресурсів між центром і регіонами. Напрямами якого мають бути: посилення фіскальної потужності регіонів; збільшення податкових надходжень через створення стимулів для місцевих органів влади щодо посилення фіскальної ефективності загальнодержавних і місцевих податків; стимулювання інвестиційної активності в регіонах через запровадження комплексу дієвих фіскальних інструментів.