28. Продаж страхових послуг через страхових посередників: переваги і недоліки.

Продаж страхових послуг через страхових посередників є більш ефективним методом з точки зору економії коштів і з точки зору можливості розповсюджувати поліс по всій території.

Продаж через посередників здійснюється на комісійних засадах і цей продаж підвищує оперативність розповсюдження страхових послуг, бо страховий агент або брокер допомагає географічно наблизити страхувальника до страховика. В Україні поки продаж через посередників нерозвинутий, хоча існує декілька брокерських фірм. Діяльність брокерів регламентується постановою КМ України про впровадження діяльності страхових посередників (березень 1997). У західних країнах за статистикою на кожні 1500-2500 жителів припадає 1 агент або брокер.

У західних країнах діяльність страхових брокерів вважається настільки важливою, що у 1991 році комісія ЄЕС розробила спеціальну рекомендацію, в якій перелічені такі вимоги до посередників:

1) Фахова підготовка і професійний досвід;

2) Достатні фінансові можливості;

3) Брокер повинен бути застрахований від професійних ризиків;

4) Брокер повинен мати репутацію і ніколи до цього не визначатися банкрутом;

5) Брокер повинен бути зареєстрованим.

Певні вимоги висувалися також і до страхових агентів. Наприклад, у США риси, якими повинен володіти агент: Комунікабельність; Зовнішня привабливість; Культура мови; Відсутність виражених косметичних дефектів обличчя; Швидкість реакції; Загальний рівень культури; Як мінімум середня освіта; Задовільний стан кандидата, відсутність претензій з боку податкових служб.

В роботі страхових агентів переважну більшість страхових послуг займають страхові послуги населенню. В роботі страхових агентів за формами зв’язку із страховою компанією можна виділити безпосередній зв’язок і систему генеральних агентств. Безпосередній зв’язок – найбільш проста форма, саме вона розповсюджена в нашій країні.

Згідно чинного законодавства України страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (агентів, брокерів). Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Посередницька діяльність страхових агентів і страхових брокерів на користь іноземних страховиків на території України не допускається, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Порядок здійснення діяльності страховими посередниками в Україні визначається Постановою КМ Про порядок провадження діяльності страхових посередників від 1996 року (із змінами та доповненнями). Згідно даної постанови, у разі коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватися таких вимог:1)страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу; 2)страховий агент зобов'язаний щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів; 3)у разі несвоєчасного перерахування страховим агентом страхових платежів або порушення ним терміну оформлення договорів страхування без поважних причин страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше ніж на три місяці.

Під час провадження страхової посередницької діяльності страховий брокер зобов'язаний: 1)забезпечити укладення договору страхування на найбільш вигідних для страхувальника умовах відповідно до брокерської угоди із страховиком, який має стійке фінансове становище; 3)володіти інформацією, необхідною для укладення договору страхування на умовах страхувальника, в тому числі про наявність у страховика ліцензії на здійснення відповідного виду страхування, розміри страхових тарифів та умови страхування, які пропонуються страховиком, рівень його платоспроможності, а також надавати цю інформацію страхувальнику на його прохання.

До діяльності страхових брокерів застосовуються, зокрема, такі обмеження: 1)страховий брокер не може провадити інші види діяльності, в тому числі посередницької, крім посередницької діяльності на страховому ринку; 2)страховий брокер може укладати договори страхування з одним страховиком на суму страхових платежів, що не перевищує 35 відсотків загальної суми страхових платежів за всіма договорами страхування, укладеними цим брокером протягом року;