21. Поняття та характеристика цінних паперів. Боргові, пайові та похідні цінні папери.

Цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошове, або інше майнове право і визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (видала), і власником та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Сутність цінних паперів може характеризуватися з позиції юридичного (формального) та економічного підходу:

Юридичний підхід:

• цінні папери є титулами майнових прав – юридичною основою і носіями сукупності (комплексу) майнових прав, що встановлюються для особи-власника цінних паперів;

• цінні папери є особливим видом майна, що може набуватися у власність, виступати об’єктом цивільно-правових відносин.

Економічний підхід:

• цінні папери є фіктивним капіталом – особливою формою існування капіталу, відмінною від його товарної, виробничої та грошової форми, що може передаватися замість нього самого, обертатися на ринку як товар і приносити дохід;

• цінні папери є фінансовими інстру¬ментами – контрактами, які одно¬часно призводять до виникнення (збільше¬ння) фінансових активів у одного суб’єкта і фінансових зобов’язань або інструментів власного капіталу в іншого

Формальні ознаки цінних паперів:

• є документами встановленої форми з обов’язковими реквізитами;

• посвідчують певні майнові права, які має їх законний власник по відношенню до вказаної зобов’язаної особи (як правило, емітента цих паперів);

• належать до одного з видів цінних паперів, визнаних державою (визначених у законодавстві);

• можуть змінювати власника;

• є неподільними;

• передбачають абстрактність зобов’язань – неможливість відмови від виконання зобов’язань, посвідчених цінними паперами, з посиланням на недостатність підстав для цих зобов’язань або на їх недійсність;

• передбачають властивість публічної достовірності – для реалізації прав власник цінних паперів повинен довести свою правомочність відповідно до встановленого способу легітимації.

Права, що можуть надаватися власникам цінних паперів:

1) права, пов’язані з водінням цінними паперами як особливим видом майна:

• продавати;

• передавати: в рахунок оплати за товари (роботи, послуги); в довірче управління; як внесок до статутного капіталу; в заставу; у тимчасове користування; у спадщину (для фізичних осіб);

• позичати;

• обмінювати на інше майно;

• зберігати;

• вчинювати інші не заборонені дії цивільно-правового характеру.

2) права, титулом яких можуть виступати цінні папери відповідно до умов випуску:

• одержувати поточні доходи (дивіденди, проценти);

• одержати вартість погашення або інший визначений платіж;

• брати участь в управлінні емітентом;

• одержувати інформацію про емітента;

• одержати відповідну частку майна емітента у разі його ліквідації;

• обміняти на інші визначні цінні папери (конвертувати);

• інші права (залежно від виду цінних паперів).

Цінні папери поділяються на види відповідно до законодавства. Окремі види цінних паперів об’єднують у групи, кожна з яких призначена для посвідчення специфічних відносин:

1. Пайові – цінні папери, що засвідчують участь в статутному капіталі, надають право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку та частини майна при ліквідації емітента.

2. Боргові – цінні папери, що засвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити визначену суму коштів у встановлений строк.

3. Похідні (деривативи) – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом встановленого строку цінних паперів або інших активів.

4. Товаророзпорядчі – цінні папери, що надають право розпоряджатися вказаним у них майном.

5. Інші – цінні папери, що не належать до жодної із вищезазначених груп (наприклад, приватизаційні цінні папери).

Приналежність окремих видів цінних паперів до вище­зазначених груп:

1) до пайових цінних паперів належать:

акції,

інвестиційні сертифікати.

2) до боргових цінних паперів належать:

облігації, казначейські зобов’язання, векселі,

ощадні (депозитні) сертифікати, заставні, іпотечні цінні папери;

3) до похідних цінних паперів належать:

опціони, варанти, ф’ючерси,

свопи, депозитарні розписки тощо;

4) до товаророзпорядчих паперів належать:

коносаменти, вантажні свідоцтва,

прості та подвійні складські свідоцтва.

Спосіб легітимації власника цінних паперів – спосіб посвідчення приналежності прав або повноважень за цінними паперами певній особі. Залежно від цього способу виділяють 3 типи цінних паперів:

1. На пред’явника – цінні папери, що не містять інформації про власника. Права за такими цінними паперами належать їх пред’явникові.

2. Ордерні – цінні папери, які мають реквізитом ім’я першого власника, що може самостійно здійснити права за цінними паперами або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу правомочну особу. Права належать пред’явникові цих цінних паперів за умови наявності безперер¬вного ряду передаваль¬них надписів (ордерів, або індосаментів) від першого власника.

3. Іменні – цінні папери, що укладаються на ім’я визначеної особи (це ім’я є обов’язковим реквізитом паперів), якій належать усі права за цим паперами.

Права за цінними паперами передаються:

• за цінними паперами на пред’явника – шляхом простого вручення цих паперів без реєстрації переходу прав власності;

• за ордерними цінними паперами – шляхом вчинення індосаменту (у письмовій формі на звороті цінних паперів або на додатковому листі – алонжі);

• за іменними цінними паперами – шляхом цесії (переукладення паперів на ім’я нового власника) з обов’язковою реєстрацією переходу прав власності в спеціальному реєстрі власників іменних цінних паперів.