39. Формування та розподіл прибутку підприємства. Задачі аналізу прибутку.

Фінансовим підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства є його прибутковість, яка, як відомо, характеризується абсолютними і відносними показниками.

Абсолютний показник прибутковості — це сума прибутку. Відносний показник прибутковості — це рівень рентабельності.

У збільшенні прибутку та високій рентабельності зацікавлені і підприємства, і держава, оскільки, з одного боку, це є прямим джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства, а з другого — вони забезпечують сталі й зростаючі надходження до державного бюджету.

Разом з тим відомо, що приросту прибутку можна досягти не лише шляхом збільшення внеску трудового колективу підприємства, а і в результаті певних порушень державної дисципліни (найчастіше — порушенням порядку встановлення цін), іншими протиправними діями, що тягнуть за собою карну відповідальність, бо викликають негативні явища в розвитку економіки держави.

З огляду на це на кожному підприємстві необхідно систематично проводити аналіз формування, використання і розподілу прибутку, щоб знати величину чистого прибутку, його складові частини і основні тенденції їх зміни.

Основними цілями аналізу прибутку є:

1. Перевірка обґрунтованості і напруженості планового прибутку.

2. Загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка.

3. Визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом). Вивчення динаміки прибутку за ряд звітних періодів.

4. Вивчення впливу на зміну суми прибутку факторів, які одночасно є і складовими частинами прибутку.

5. Визначення суми резервів зростання прибутку і розробка рекомендацій щодо використання їх у виробництві.

6. Вивчення основних напрямків розподілу прибутку.

Окрім перерахованого, в процесі аналізу прибутку можуть досліджуватися і інші питання, що пов’язані з прибутковістю підприємств.

Інформаційною базою для аналізу прибутку та рентабельності є:

Бізнес-план.

Фінансовий план.

Баланс підприємства (ф1).

Звіт про фінансові результати та їх використання за попередній та звітний періоди (ф2).

Декларація про прибуток підприємства.

Доходи від реалізації товарів (робіт і послуг) (додаток А).

Зведена таблиця основних показників (ф22).

Матеріали маркетингових досліджень.

У роботі підприємства використовуються наступні показники прибутку:

• балансовий прибуток;

• оподаткований прибуток;

• неоподатковуваний прибуток (пільговий);

• прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства;

• чистий прибуток.

Балансовий прибуток характеризує фінансовий результат усієї діяльності підприємства, інші ж показники потрібні тоді, коли виникає необхідність проаналізувати формування податків і розподіл прибутку.

40. Оптимізація обсягів виробництва, прибутку, витрат в системі “директ-костинг”.

Основні ідеї директ-костингу були розроблені у 1936 р. у США, а його фактичне впровадження відбулося у 1953 р. У Великобританії цей метод дістав назву «marginal costing» – облік маржинальних витрат, а у Франції – «la comptabilite» – маржинальний облік. У США під час характеристики цього методу часто зустрічається термін «veriable costing» – облік змінних витрат [6].

Директ-костінг – це система управлінського обліку, яка базується на класифікації витрат: на змінні та постійні і включає в себе облік витрат за їх видами, місцями виникнення й носіями, облік результатів виробничої діяльності, а також аналіз витрат і результатів для прийняття управлінських рішень [5].

Суть системи «директ-костінг» – калькулюється не повна собівартість виробництва і реалізації продукції, а тільки питомі змінні витрати (пропорційні об'єму продукції, що випускається, це витрати на сировину і матеріали; витрати на основну заробітну плату працівників; витрати на енергію, інші прямі витрати) [3, c. 103].

Крім того, змінні витрати розподіляються на:

· Пропорційні;

· Прогресивні;

· Дегресивні – залежно від співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і різних елементів змінних витрат [1].

Основна мета впровадження даної системи – забезпечити контроль за формуванням маржинального прибутку підприємства в розрізі конкретних видів продукції [4, c. 108].

На основі проведенного дослідження було визначено основні недоліки та переваги системи директ-костінг, які представлені в таблиці 1.

Ефективність системи управління витратами визначається такими факторами:

1. формою і методами обліку витрат, які застосовують на підприємстві;

2. ступенем автоматизації обліково-аналітичного процесу на підприємстві;

3. станом планування і нормування рівня операційних витрат;

4. наявність інформації внутрішньої змінності про операційні витрати, що дають змогу виявляти відхилення, їхні причини і вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх;

5. наявність спеціалістів, які вміють грамотно аналізувати й управляти процесом формування витрат [2. c. 229].

Таким чином, для усунення недоліків і причин, які заважають безперервному й ефективному функціонуванню господарського комплексу вітчизняних підприємств доцільно використовувати систему «директ-костінг». Система «директ-костінг» дозволяє оцінити ефективність витрат, встановити, чи не будуть вони надмірними, перевірити якісні показники роботи вітчизняних підприємств, правильно встановити ціни, регулювати і контролювати витрати, планувати рівень прибутку та рентабельності виробництва.