2.Судоустрій та основні функції судових систем сша, Великої Британії, Франції, фрн.

Німеччина

Утворення судової системи Німеччини після закінчення феодальної роздрібленості і об’єднання Німецьких земель в єдину державу в середині XIX ст. Каральний характер німецької юстиції в період фашистського панування 1933-1945 р. Відновлення на демократичних засадах німецької юстиції у Федеративній Республіці Німеччини. Особливості судоустрою і судочинства в Німецькій демократичній республіці 1949-1989 р. Розвиток судоустрою і судочинства в Німеччині після її поєднання після 1989 року.

Особливості структури судових органів Німеччини: поділ її на спеціалізовані суди: цивільної, кримінальної, трудової, адміністративної, фінансової, соціальної юстиції.

Наявність двох об’єднаних систем: кримінальної і цивільної юстиції і інших видів юстиції на чолі з Федеральною судовою палатою і федеральним адміністративним судом. Особливості структури місцевих судів, які складаються з двох ланок: дільничні суди і земельних судів як судів першої інстанції. Великі палати земельних судів і Вищі земельні суди як суди першої і касаційної інстанції.

Система судів адміністративної юрисдикції, їх роль у захисті прав і свобод громадян в їх взаємовідносинах з органами публічної влади. Структура адміністративних судів: суди першої інстанції, адміністративні земельні суди, Федеральний адміністративний суд.

Існування Єдиного Сенату верховних судових установ та його повноваження як найвищого судового органу. Роль Єдиного Сенату у забезпеченні однакового застосування законів у ФРН за відсутності Верховного Суду.

Дисциплінарні суди та їх види і органи військової юстиції у ФРН.

Призначення і компетенція Конституційного суду ФРН як єдиного органу конституційної юрисдикції.

Правовий статус професійних суддів. Порядок їх підготовки, призначення і звільнення. Суд шефенів (присяжних) та особливості їх діяльності.

Вела Британія

Поява і розвиток судочинства в Англії, Північній Ірландії, Уельсі і Північній Шотландії. Вплив родоплемінних звичаїв на виникнення судів і їх розвиток. Вплив монархічної форми державного управління, стійкості національних традицій і автономні території на розвиток судової системи.

Роль феодалів як суб’єктів судочинства.

Поняття і значення судового прецеденту і прецедентного права для англійської судової системи.

Судові функції Парламенту у середні віки, страта англійського короля Карла I за вироком парламенту.

Відсутність Конституції і розпорошеність законодавства як ознаки англійської правової традиції.

Злочинний характер судово–каральної системи по відношенню до англійських колоній.

Суди першої інстанції загальної юрисдикції у Англії та Уельсі: суди графств ( у цивільних справах) і магістратські суди – для розгляду дрібних кримінальних справ.

Високий суд Англії і Уельса і його компетенція. Функції Високого суду, Відділення Королівської Лави, Канцлерського Відділення, Відділення по цивільних справах, Відділення у кримінальних справах, Відділення в цивільних справах, Відділення у справах розлучення і Відділення в справах адміралтейства.

Королівський суд (Суд корони) – вища інстанція по розгляду кримінальних справ.

Органи апеляційного судочинства в Англії і Уельсі.

Характер судоустрою Шотландії ( докорінно відмінний від судової системи Англії і Уельсу). Дві судові інстанції у кримінальних справах.

Окружні суди, шерифські суди; Високий суд юстиціаріїв, Сесійний суд.

Суди спеціальної юрисдикції у Великій Британії: суд коронера як форма досудового слідства, трибунал з питань трудових відносин, суд у справах про порушення свободи конкуренції, військові трибунали, церковні суди, лицарський суд, компенсаційні трибунали, відомчі трибунали.

Призначення і організація Суду палати лордів як найвищого судового органу Великобританії.

Особливості функціонування суду присяжних у Великій Британії.

Правовий статус суддів. Порядок призначення і звільнення суддів. Гарантії суддівської діяльності.

Франція

Становлення судової системи Франції в період Великої Французької буржуазної революції 1789 року. Відсутність сучасного судочинства в період якобінської диктатури 1789-1793 р. Поширення репресій у Франції. Використання досвіду якобінської диктатури більшовиками після приходу їх до влади у 1917 р. Суд і страта французького короля Людовика XVIII. Переслідування священослужителів.

Вдосконалення судової системи Франції в період Наполеона I, зокрема, у зв’язку з прийняттям за його ініціативи Цивільного кодексу Франції. Обмеження демократичних засад судочинства в наступні історичні періоди до 1870 року. Придушення терористичної влади Паризької Комуни і розвиток сучасного демократичного судочинства у Франції.

Сучасна структура судової системи Франції основана поєднання принципів територіальності і спеціалізації. Основна маса судів зосереджена на континентальній території, а деякі суди також на заморських територіях Франції. Суди першого рівня звичайної юрисдикції складаються з двох рівнів: трибунали малої інстанції цивільного процесу і поліцейські трибунали.

Крім того, існують трибунали великої інстанції по цивільних справах, кримінальних справах, сімейних справах, суди в патентних справах на інші.

Крім судів звичайної юрисдикції існують суди спеціальної юрисдикції: трибунали в комерційних справах, трудових справах, соціальних справах.

Судами апеляційної інстанції для судів загальної юрисдикції служать апеляційні цивільні суди і апеляційні кримінальні суди.

Існування у Франції двох вищих судів: Касаційного суду Франції і Державної Ради Франції – найвищого органу в системі адміністративних судів. Між цими найвищими судовими органами діє Трибунал у розв’язанні конфліктів для вирішення спорів з приводу компетенції між двома цими ланками судової системи.

Судові органи французького парламенту як особливість французької судової системи: Висока палата правосуддя і Палата правосуддя Республіки створені для кримінального переслідування Президента Франції і членів Уряду Франції.

Статус суддів ( магістратів) у Франції. Особливості підготовки магістратів у юридичних вишах і Вищій школі магістратури ( для суддів судів загальної юрисдикції) і Вищій школі адміністрації ( для суддів адміністративних судів). Порядок навчання суддів, їх призначення і звільнення.

Вища рада магістратури як орган, відповідальний за підготовку кадрів для суддівського корпусу, розгляду дисциплінарних справ і вирішення інших питань, що стосуються суддів.

Особливості суду присяжних у Франції.