4.Поняття правоохоронної діяльності держави. Основні напрямки правоохоронної діяльності. Правоохоронні органи України, їх завдання та основні функції.

Функція охорони права властива практично всім органам держави у більшій чи меншій мірі. Конституція України і держава налаштовують всі органи влади на те, щоб забезпечити законність і правопорядок.

Діяльність держави та її органів охоплює багато сфер життя. Одне з центральних місць у ній займає виконання завдань із забезпечення правопорядку і законності, захисту прав і свобод людини і громадянина, охорону прав і законних інтересів державних і недержавних організацій, трудових колективів, боротьбі зі злочинами та іншими правопорушеннями. Природно, що не всі органи займаються реалізацією норм Конституції. Для якихось органів вона допоміжна, для якихось побічна. Тільки частина спеціально уповноважених на те органів займаються охороною права. Саме ці органи і здійснюють правоохоронну діяльність держави.

Тільки частина спеціально уповноважених на те органів займаються охороною права. Саме ці органи і здійснюють правоохоронну діяльність держави. Для отримання цілісної картини в розумінні, що ж таке правоохоронні органи, чітко засвоїти суть критеріїв, якими слід було б керуватися при віднесенні тих чи інших державних органів до числа правоохоронних, досить важливо усвідомити ознаки діяльності, що отримала певною мірою умовне, але вже стало зручним найменування – «правоохоронна діяльність». Дане поняття є порівняно молодим. Частково можна було б зрозуміти той факт, що поняття «правоохоронна діяльність» ще не «встоялося». Навколо нього тривають активні суперечки, виказуються різні судження. А разом з цим і різні думки про те, які органи треба вважати правоохоронними. У чинному законодавстві з даного приводу чітких вказівок немає.

Один з них виявляється в тому, що така діяльність може здійснюватися не будь-яким засобом, а лише за допомогою застосування юридичних заходів впливу. Така діяльність здійснюється тільки із застосуванням певних заходів впливу, які мають юридичну силу.

Другою істотною ознакою правоохоронної діяльності є те, що застосовувані в ході її здійснення юридичні заходи впливу повинні відповідати розпорядженням закону чи іншого правового акту.

Характерним для правоохоронної діяльності є і те, що вона реалізується у встановленому законом порядку, з дотриманням певних процедур. Приміром, вирок суду, призначене кримінальне покарання, звільняє від нього або той, що виправдовує підсудного, може бути постановлено тільки після проведеного судового розгляду і всебічного обговорення судом всіх питань, конкретно позначених процесуальним законом.

Суттєвою ознакою правоохоронної діяльності вважається покладання її реалізації на спеціально уповноважені державні органи, що укомплектовуються відповідним чином підготовленими службовцями – переважно юристами, а також фахівцями, що володіють пізнаннями в інших областях. У їх розпорядження надаються необхідні матеріальні і технічні засоби.

Таким чином, правоохоронна діяльність – це такий вид державної діяльності, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності з законом і при неухильному дотриманні встановленого державою порядку з метою дотримання прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави і юридичних осіб.

Які ж види (напрямки) правоохоронної діяльності існують?

1. Правосуддя.

2. Прокурорський нагляд.

3. Охорона громадського порядку.

4. Розслідування злочинів.

5. Захист законних інтересів і прав громадян.

6. Правова робота в господарській діяльності.

7. Діяльність громадських формувань у забезпеченні законності та правопорядку в країні.

Це основні види правоохоронної діяльності і кожен вид діяльності відповідає певним правоохоронним органам.