5.Поняття та сутність адвокатського самоврядування.

Адвокатське самоврядування є характерною ознакою розвинутої адвокатури, природним результатом об’єднання адвокатів у самостійний інститут.

П.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає адвокатське самоврядування як гарантоване державою право адвокатів вирішувати питання її організації та діяльності у порядку, встановленому Законом.

Адвокатське самоврядування полягає в тому, що адвокатура та її утворення не можуть бути створені, керовані чи ліквідовані державними чи іншими державними органами, організаціями та особами, які не є адвокатами. Усіма справами, пов’язаними із створенням, діяльністю адвокатури відають самі адвокати безпосередньо або шляхом обрання органів управління, які діють на основі прийнятих адвокатами нормативних актів (статутів, положень, регламентів, рішень).

За ст. 44 Закону завданнями адвокатського самоврядування є:

• забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності;

• підтримання високого кваліфікаційного рівня адвокатів;

• утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

• створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності;

• забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність;

• забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

• участь у формуванні Вищої ради юстиції у порядку, визначеному законом.

Адвокатське самоврядування є чітким показником розвитку інституту адвокатури, міцної та незалежної адвокатської корпорації. На сучасному етапі судово-правової реформи, коли відбулося ставлення адвокатури як самоврядного інституту правової системи, завданням адвокатської спільноти є вдосконалення системи органів адвокатського самоврядування, розподіл повноважень між органами адвокатського самоврядування та їх здійснення ефективно і у відповідності до законодавства.

Значення адвокатського самоврядування для інституту адвокатури та суспільства в цілому обумовлює виважений та ретельний підхід до формування системи органів адвокатського самоврядування, наділення їх необхідними повноваженнями, встановлення демократичного порядку обрання цих органів та забезпечення конструктивної взаємодії між ними.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 6 Статуту Національної асоціації адвокатів України систему адвокатського самоврядування складають національні та регіональні органи адвокатського самоврядування. У регіональних відділеннях НААУ діють регіональні органи адвокатського самоврядування: конференції адвокатів, ради адвокатів, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, ревізійні комісії адвокатів. До національних органів самоврядування відносяться з'їзд адвокатів України, Рада адвокатів України, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Вища ревізійна комісія адвокатури.

Зазначена система органів адвокатського самоврядування має гарантувати реалізацію завдань адвокатського самоврядування.