6. Організація роботи у місцевому суді. Організаційне забезпечення діяльності суду.

Це питання є найважливішим і головним у правоохоронній діяльності, тому від того, як організована робота в судах, залежать:

• цілі провадження;

• ефективність цієї діяльності.

На скільки злагоджено, оперативно і організовано працює суд залежить ступінь його діяльності.

Глава суду (голова) відіграє важливу роль в організації та діяльності суду. Можна його роботу порівняти з роботою диригента симфонічного оркестру. Злагодженість і динамізм роботи суду теж залежить від організатора в суді.

Голова повинен уміло визначити кількість суддів, якість суддів і розподілити між ними обов'язки сфери їхньої діяльності. Адже голова суду на підставі Указу Президента України або Постанови Верховної Ради України видає наказ про те, що суддя прийнятий на посаду судді і може виконувати свої обов’язки, як суддя суду.

Раніше практика судової роботи та методичні рекомендації виділяли чотири основні принципи покладеного розподілу сфери обов'язків між суддями місцевого суду. Слід їх зазначити і розповісти про них:

1. Зональний (територіальний). Це означає, що за кожним із суддів закріплюється територія (зона) району і всі справи, що мають відношення до цієї ділянки, розглядаються цим суддею.

2. Функціональний (предметний). Тут можна сказати, що всередині суду існує поділ роботи суддів за спеціалізацією. Наприклад, один суддя розглядає цивільні справи, інші - кримінальні, треті - адміністративні. Такий експеримент буве проведений на базі місцевого Малиновського районного суду м.Одеси. цей сд визнавався як один модельних судів в Україні.

3. Змішаний (предметно - зональний). На певній території, наприклад, суддя розглядає тільки кримінальні, цивільні, адміністративні справи.

4. Беззональний. Суддя розглядає всі справи, які доручає йому голова і всі ті справи, які він отримав в своє провадження в результаті прийому. Позовні заяви.

Виникає питання який з цих принципів найбільш часто зустрічався в нашій практиці? Найчастіше беззональний.

Згідно діючому законодавству справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Ми вже говорили про спеціалізацію (мається на увазі розмежування повноважень суддів з розгляду або кримінальних, або цивільних справ, або їх окремих категорій, проваджень з адміністративних правопорушень у місцевих загальних судах, а також розмежування повноважень за спеціалізацією внутрішньою у господарських та адміністративних судах с певних категорій справ). Це те, що стосується принципів.

Тому принципи, за якими теоретично узгоджений розподіл справ між суддями, має значення і сьогодні, тому що за принципом вирогідності функціонуча Єдина судова інформаційна (автоматизована) система розподіляє справи між суддями. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. У разі розгляду справи за участю присяжних їх персональний склад визначається за допомогою Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, якщо інше не встановлено законом. Відомості про результати розподілу зберігаються в автоматизованій системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. Автоматизована система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно в разі настання обставин, які об’єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п’ять робочих днів. Особливості розподілу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему.

Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що зазначена у ст.15-1 почине функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. До сьогодні це не зроблено.

Ще кілька слів про певні напрямки організаційної роботи. Для успішної роботи суду треба провести певні дії роботи суду. Для цього прийнято цілу низку інструкцій і розпоряджень, положень, наказів тощо. Вони пропонуються студентам у переліку нормативних джерел і повинні бути самостійно вивчені з метою їх обговорення на семінарських та практичних заняттях студентів.

Якщо дії в суді не спланувати, то це може призвести до незлагодженість його діяльності. Тому в суді існує 2 плану роботи:

1) загальний план всієї організаційної роботи на квартал і включає в себе всі заходи, які повинні проводитися в суді:

- Узагальнення судової практики;

- Організація прийому відвідувачів;

- Робота з оновлення довідкового матеріалу і т.д.

Таким чином, вся робота, яка повинна бути проведена в суді, заноситься в план роботи суду. Вказуються виконавці.

2) календарний план поточного року - другий різновид планування.

Він відрізняється тим, що його веде кожен з суддів. У нього суддя заносить всі справи, які надійшли до його провадження згідно з положенням «Про автоматизовану систему документообігу». Суддя призначає до слухання із зазначенням часу розгляду. Суддя також в цьому плані повинен розписувати поетапно рух розгляду справи.

Це робиться суддею заздалегідь і в ході розгляду справи.

За цим планом можна побачити, як працює суддя і як проходить процес підготовки до розгляду справи та її розгляд.

Важливим моментом діяльності суду свого часу була організація прийому громадян суддею. В цей час суддя приймав документі на розгляд справ, які також приносили громадяни, представники юридичних осіб для розгляду у судовому засіданні.

На сьогоднішній момент у судді не передбачено проводити прийомні дні та часи, суддя не веде прийом і не реєструє в спеціальному журналі всіх, хто приходять на прийом і питання, з якими звертаються громадяни.

Веде облік секретар судового засідання або помічник судді. І окремо ведеться журнал прийому заяв, які приймає до провадження загальна канцелярія суду. Деякі з них відразу можуть бути призначені до слухання, а деякі вимагають певної підготовки.

Не можна сказати, що організаційна робота проводиться досить добре в суді.

Судді повинні вивішувати план розгляду справ на стенді. Це часто не робиться і немає наочності в тому, як правильно оформити скаргу чи заяву для видачі судом певних документів зі справи.

Велике значення має узагальнення практики.

Секретар судової палати контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати. Це необхідно для виявлення недоліків у роботі, недоробок і недоглядів суду. Суддя при цьому переглядає всю свою роботу по даній категорії справ і повідомляє голові на зборах суддів. Це зібрання проводиться оперативно і є органом суддівського самоврядування. Після доповіді суддів проходить обговорення. Приймається рішення щодо усунення недоліків. Крім того, вбачаються позитивні моменти роботи суддів, досвід і тактика застосування законодавства, шляхи вирішення тих чи інших справ.