3.3.Кадрове

Деякі вчені вважають, що робота по кадровому та матеріально-технічного забезпечення судів (не пов'язана безпосередньо із здійсненням правосуддя) не є формою здійснення судової влади (або функції), тому є тільки передумовою для ефективного здійснення.

Отже, і державні органи, на які покладено виконання цієї роботи, або інший, не пов'язаної безпосередньо з правосуддям (наприклад, Державна судова адміністрація в Україні). З одних точок зору, діяльність судової влади не обмежується правосуддям, а вимагає здійснення також додаткових видів діяльності (для кадрового, інформаційно-аналітичного, наукового забезпечення), але вважається, що не можна таку додаткову діяльність ставити на один рівень за значимістю з правосуддям.

Інші автори відзначають, що судова влада, будучи самостійною складовою державної влади, виконує не тільки виключно правові функції по здійсненню правосуддя.

Таким чином, можна сказати, що організаційною формою судової влади виступає судова система, до складу якої входять сукупність діючих на території конкретної держави судів, органів управління судовою системою і квазісудовий установ.

Людський фактор — це складова механізму вирішення поточних і перспективних задач будь-якого суспільства, оскільки людина завжди була і залишається центром суспільного розвитку.

Провідним напрямом діяльності держави, що охоплює розробку основних принципів роботи з людьми, є кадрова політика, яка дає можливість ефективніше використовувати людські ресурси в механізмі відправлення правосуддя та здійснення судового контролю. Кадрова політика безпосередньо пов'язана з організацією управління людьми, їх професійною підготовкою.

Визначення морального клімату у суді пов'язане з виявленням факторів, що перешкоджають удосконаленню відносин між його членами, чи розвивають найбільш продуктивні форми відносин, а саме: високий професіоналізм, моральність, відповідальність і компетентність. Важливо виявляти, особливо на ранніх стадіях формування морального клімату, позитивні і негативні фактори, що впливають на професійну продуктивність відправлення правосуддя та судового контролю. При цьому не слід забувати, що процес підготовки кадрів формує не тільки професіонала, але й особистість, причому особистість формується не стільки навчанням, скільки виховним впливом навколишнього середовища, насамперед колективу, у якому працює суддя.

Стабільність, а відповідно і висока ефективність відправлення правосуддя та здійснення судового контролю містить ряд аспектів: організаційно-правовий, соціально-економічний, морально-етичний, психолого-економічний. Кожний із зазначених аспектів має позитивний і негативний прояв.

Найбільш значущими чинниками, що заважають стабільності і нормальному функціонуванню колективу судових органів, є:

відсутність нормальних умов роботи (надмірність гранично допустимого навантаження);

невідповідність грошового забезпечення характеру й умовам праці;

відносно низький рівень якості життя суддів.

З метою створення оптимальних умов для здійснення правосуддя та судового контролю можна запропонувати низку заходів:

привести у відповідність рівень підготовки кожного судді та характер його функціональних обов'язків;

створити необхідні умови для службового, професійного і культурно-морального росту судці;

реально забезпечувати належний рівень і якість життя суддів та членів їхніх родин;

дотримуватись вимог культури спілкування у професійних та міжособистісних відносинах колективу співробітників.