Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання

1. Охарактеризувати ґенезу інституту судової влади.

2. Яким чином реалізовувалась концепція судово-правової реформи в Україні?

3. Якими є новітні тенденції розвитку теорії та практики форм реалізації та функцій судової влади ?

4. Визначити та характеризувати загальні та специфічні ознаки судової влади.

5. Назвіть та охарактеризуйте зміст функцій судової влади.

6. В чому полягають повнота та виключність судової влади?

7. Виявіть та продемонструйте кореляційний зв’язок між національними традиціями розвитку системи принципів правосуддя та найбільш прогресивними європейськими і світовими тенденціями у цій сфері.

8. Якими є ознаки правосуддя?

Лекція № 3

СУДОУСТРІЙ України. Характеристика судоустрою України.

Основний зміст

• Поняття судоустрлю (судової системи) України.

Суди в Україні утворюють судоустрій, для якої, як і для кожної системи, характерні певні зв’язки і відносини між окремими її елементами (судами), а також притаманні такі властивості як ієрархічність, багаторівневість, структурованість.

Система (віддав.-гр.σύστημα — «сполучення», «ціле», «з'єднання»)— множина взаємопов'язаних елементів, щов заємодіє з середовищем, як єдине ціле і відокремлена від нього.

Судоустрій України, уособлюючи організаційний аспект судової влади — однієї з гілок державної влади, — віддзеркалює особливості організації цієї влади у нашій державі, відповідає рівню соціально економічного розвитку, пануючим у суспільстві поглядам на місце суду в системі механізмів державної влади, накопиченому досвіду і певним традиціям.

Відмітна риса судоустрою України полягає в тому, що судоустрій є системою унітарної держави, котра, на відміну від федеративних держав, де існує система як федеральних судів, так і судів окремих суб’єктів федерації (штатів, земель, областей і країв), має єдину судову систему, у судоустрії не передбачається поділ предмета юрисдикції між судами за ознакою приналежності до різних внутрішньодержавних утворень.

Другою відмінністю судоустрою України є існування двох судоустройних підсистем, що очолюється Верховним Судом.

З двох моделей функціонування інституту судової охорони Конституції —американської, коли вказану функцію здійснюють суди загальної юрисдикції. З 2016 року КСУ за європейською моделлю для вирішення вказаного завдання утворюється спеціалізований орган, — Україна конституційно закріпила утворення Конституційного Суду України і за діючим законодавством КСУ - органу конституційної юрисдикції, за редакцією КУ від 2016 року і новим законодавством КСУ не входить до судоустрою України.

Третьою відмінною рисою судової системи України є моноцентризм судоустрою. На відміну від біцентризму, що існував понад десять років, коли підсистему загальних судів очолював Верховний Суд України, а підсистему господарських (раніше арбітражних) — рівний йому за статусом Вищий господарський (тоді арбітражний) суд України, то тепер і підсистему загальних, і підсистему спеціалізованих судів очолює Верховний Суд. Отже, судоустрій України утворюють суди. А в Україні існує судоустрійна система, очьолювальна Верховним Судом.

Формування судоустрою і регулювання її діяльності базується на комплексному застосуванні певних принципів та інститутів, повнота втілення і характер котрих обумовлюють той чи інший її вигляд. Для опанування знання щодо механізмів побудови судоустрою слід чітко уявляти, якими термінами позначене те чи інше поняття, який зміст воно має. До таких понять належать: суд,склад суду, судові інстанції, гілка судової системи, рівень (ланка) судоустрою України.

Поняття «суд»є одним з основних як у науці судоустрою, так і в судоустрійному законодавстві. Між тим воно має декілька значень, тому що зміст його обумовлений тим. Застосовується це поняття в тій чи іншій галузі права(законодавства) чи на побутовому рівні. Але й при застосуванні в галузях права зміст цього поняття іноді можливо визначити лише у контексті. Так, в загальній теорії права та у конституційному праві термін «суд» являє собою переважно узагальнене поняття органу, наділеного повноваженням щодо реалізації одного з видів державної влади — судової. Тобто, у цьому значенні суд перш за все є органом судової влади без уточнення — який, де, з якою компетенцією тощо.

У другому значенні суд — це конкретна судова установа, що має додаткові характеристики, які уточнюють та індивідуалізують його, а також визначають його територіальну та предметну юрисдикцію.

У третьому значенні поняття «суд» є ідентичним процесуальному поняттю «судове засідання», тобто процесуальній формі здійснення правосуддя у судових стадіях і судових провадженнях.

Четверте HYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0"значення слова «суд» щільно пов’язане з особами, які судять, тобто суддями, незалежно від їх кількісного складу. І суддя, що постановляє вирок чи рішення одноособово, і суд у складі декількох суддів чи у складі суддів і присяжних — всі вони діють як суд. Вказані значення поняття «суд» не вичерпують всього різноманіття змісту цього слова, але дозволяють при вивченні навчальної дисципліни «Судові та правоохоронні органи» розглянути основні ознаки названої категорії і її функціональне призначення в законодавстві про судоустрій.

Судоустрій (судова система) України - сукупність всіх судів держави, що мають спільні завдання, пов'язаних між собою відносинами по здійсненню правосуддя, судового контролю іншої судової діяльності, передбаченої Законом. Кожна з ланок судоустрою являє собою сукупність судів однакової компетенції, юрисдикції та повноважень.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» виділяє принципи побудови судової системи і виділяє єдність судової системи,

Єдність судової системи України забезпечується:

1) єдиними засадами організації та діяльності судів;

2) єдиним статусом суддів;

3) обов’язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;

4) єдністю судової практики;

5) обов’язковістю виконання на території України судових рішень;

6) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

7) фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

8) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Будова судоустрою (судової системи) базується та характеризується за:

а) простотою побудови;

б) доступності;

в) ступінчастості;

г) єдності.