- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
Капустяна совка (Mamestra brassicae L) в Україні поширена повсюдно, проте ареал шкідливості в основному в центральних регіонах країни, так як, в західних масовий розвиток шкідника стримують підвищена вологість повітря (ГТК в критичний період досягає 1,8), а в степових – порівняно низька вологість (ГТК за критичний період коливається в межах від 0,5-1) (фото 6). Багатоїдні гусениці капустяної совки пошкоджують різноманітні сільськогосподарські культури. Постійними стаціями совки є насадження капусти. Пошкоджують капусту, цукрові буряки, горох, сою, кукурудзу, цибулю, картоплю, льон, коноплі, плодові, інші.
Протягом року розвивається в двох поколіннях. Зимують лялечки в ґрунті на глибині 5-10 см. Метелики першого покоління літають в травні – червні. Спарюються через 2-3 доби після вильоту і вже на наступний день відкладають яйця, розміщуючи їх на нижній бік листків в один шар по 20-150 яєць в кладці. Плодючість однієї самиці від 600 до 2700 яєць, тривалість життя 2-3 тижні. Ембріональний розвиток триває 4-12 днів, а гусениця розвивається 24-50 днів в залежності від температури, вологості повітря та ґрунту. Гусениці линяють 5 разів і мають шість віків.
Гусениці першого покоління заляльковуються в кінці червня. Літ метеликів другого покоління – з другої декади липня до початку вересня. Доживившись гусениці другого покоління заляльковуються в кінці вересня.
За період розвитку генерації СЕТ складає 530-5500С (для першого покоління), 650-6890С – для другого. Середня температура повітря 17-200С, кількість опадів – 150-200 мм (ГТК 1-1,5). За СЕТ понад 7000С можливий виліт метеликів третього покоління, яке не встигає завершити розвиток і чисельність зимуючого запасу зменшується .
Капустяна совка – помірно теплолюбива і гігрофільна комаха. Ступінь реалізації потенційної плодючості в значній мірі визначають температурні умови в період льоту метеликів, а життєздатність популяції – кількість і характер випадання опадів в період відкладання і розвитку гусениць молодших віків.
Спад інтенсивності розмноження капустяної совки зумовлює нестача і нектару в період статевого дозрівання метеликів та кормових рослин для гусениць першого – другого віку, за спекотної посушливої погоди в 2-й та 3-й критичні періоди (ГТК<0,7). Прохолодна і надмірно зволожена погода в ці періоди сприяє інтенсивному розвитку хвороб різної природи. Значну роль у фазу спаду чисельності багаторічної динаміки чисельності відіграють ентомофаги. За рівня паразитизму яєць совки першої генерації в межах 35-50% та знищення хижими видами до 40% популяції [2, 6, 14, 17].
фото 6. Капустяна совка
Таблиця 6
Моніторинг капустяної совки (Черкаська обл. ) (культура – капуста)
Місяці |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
||||||||||||||||
Декади |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
||
Етапи моніторингу |
|
|
Весняні обстеження |
Обліки метеликів, яєць, гусениць двох поколінь |
Осінні розкопки |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Фази вегетації капусти |
|
|
|
Висадка розсади |
1-3 справжні листки
|
Початок завивання головки (качанів) |
Дозрівання |
Технічна стиглість |
|
|
|
|
||||||||||||||||
Стадії розвитку шкідника |
0 |
0 |
|
0 |
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
• |
|
|
• |
• |
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
2,1 (5) екз/рослину |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
«-» гусениця; «+» імаго (метелик); «•»яйце, «0» лялечка; період найвищої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 1-2 екз/рослину, рання капуста; 5екз/рослину, пізня капуста).
